Ще пливе корабель
То пiрнаючи в шторм, то надовго вгрузаючи в штилi,
Ще пливе корабель. Ще жене його вiтер на норд.
П'янi небом i морем, крилато лопочуть вiтрила,
I матроси очима шукають на обрiЇ порт.
Ще жеврiє надiя. Ще вiрить у берег команда.
Ще терпляче обмацують очi далекий туман,
Корабельнi щури ще не стали для ник провiантом,
Ще тримає стерно сивоокий слiпий капiтан.
Ще не скорчив Їм Фатум безлико-страшноЇ гримаси,
Ще вони не прозрiли. Ще вiрять в жорстокий обман.
Ще живе в Їх серцях побажання "Попутного часу!"
Ще спiвають про берег, якого насправдi нема.
Ще не вийшли на сцену актори останньо§ дiЇ,
Навiваючи сум, розбиваються хвилi о борт.
Ще пливе корабель. Ще не згасла у нього надiя.
Ще живе в його серцi придуманий порт.