Белоконская Татьяна Сергеевна : другие произведения.

Психологiчний розтин нарцисичного кохання

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Кохати нарциса - дiло складне. Мимоволi шукаєш виправдання егоїзму, гонору, самовдоволення крiзь важке дитинство, обставини, непорозумiння мiж ним та оточуючими. Та висновок один: нарцис - це покидьок. Такий шалений, яскравий, проте негуманно пихатий, нечуттєвий, безжалiсний. I не стане вiн людиною з почуттями, совiстю, стриманням... бо психологiчна патологiя невилiковна...
  Шановний добродiю, здрастуйте.
  Хоча формат звернення треба визначити заздалегiдь. Щоб не образити неввiчливiстю. Ви такi натхненнi, зверхнi та гордовитi, що "здрастуйте" розцiнюєте як дистанцiйнiсть та вербалiзований поклад на лопатки. Проте нiжнiсть та милослiв"я оклику перевершують типове затертовживане "привiт".
  Переступаючи порiг Ви змiнюєте енергетику примiщення на "занадтовiсть". Занадто пихи, надмiрної агресiї та гонору. Вiдчуваються спроби запалити вогонь клацанням пальцiв. Бо можете, бо спроможнi.
  Вам цiкаво спостерiгати за реакцiєю iншiх, за iнтересом та, краще, телепатичним поневоленням через нерозумiння. Оце кайф. Трiумф. Насправдi, гордiсть Ваша через боягуство. Страх вiдчуження та вiдречення настiльки великий, що краще одразу продемонструвати who is who второсортним глядачам п"єси "Мiй страх та 1000 способiв його замаскувати". То безпечнiше. I логiчно, браво.
  Ви завжди все знаєте, добре готуєтесь до розмови. Похвально для аудиторiї типових, я ж побачу симптом. Контролюючи суть, форму та кiлькiсть iнформацiї, Ви бережете мозок вiд перегрiву та вiрогiдної небезпеки. Боязно бовкнути. Тревожно не знати. А що як спiймають на iстинних переживаннях та думках? Що, як вгадають, що вони взагалi iснують?
  Тому занадто рацiонально, передгадано, сухо, мертво...
  Милий друже!
  Ти такий один. Невгамовний, несамовитий, ненадiйний та максимально замкнений. Настрiй хаотичний, планування потребує не доробки, а старанного навчання. Ти потребуєш уваги, розумiння, часу. На прослуховування егоїстичних переживань, тревог, сумнiвiв. Я готова, проте це нiяк не взаємно. I послухала, i емпатично промовчала буревiй критики. Ти йдеш далi, а мої вiдчуття, життєвi перепетiї та необхiднiсть поспiвчувати залилишись у зародку. Чи надовго вистачить моєї сили та поваги до тебе, щоб пiдтримувати це спiлкування?
  Мiй шалений коханець...
  Пiдсвiдомий володар, домiнантний самець, тварина... Пелена у поглядi, статичнi передбачуванi рухи, рiзкiсть та сила еротичних манiпуляцiй спонукають мисленнєво оргазмувати ще на етапi "привiт" чи "здрастуй". Росслабленiсть, забуття та рацiональне безпамятство дарують митi захвату та унiкальностi акту звiриного злиття. Незабутнiсть. Геометрична прогрессiя якостi сексу.
  Проте чим кращi зносини, тим гiрший пiслясмак. Для жiнки, що вiдчуває пустоту та виснаженiсть пiсля тебе. Чому? Бо iнстiнкт продовження роду - один з двох основних, та недостатнiй. Не сексом єдиним. Якщо єдиним, то не треба. Бо згодом вже болiсно.
  Зроблене кимось фото на облiзлому диванi захоплює та робить сумно одночасно. Двоє серйозних малознайомих. Споглядають зображення на паркетi. Ти вiд"ємно один. Я взаємно самотня. Що пам"ятаю, то перша думка "ми такi автономнi..." Вiдчуття приємне, бо нiщо нiкому не винна, самодостатня, незалежна. Сильна та вдала. Ми вiдзеркалюємо однобокiсть, страх, одинокiсть. Скiльки часу пройшло, а потреба прокричати "Та не бiйся ти мене, я безпечна!" iснує i досi.
  Що це я?! Це вже про вагомiше, не про секс...
  Любий хлопчику!
  Почитаю лист вiд мами:
  "Як же хочеться повернути час назад... Мамина турбота, проникливiсть, гола емоцiйнiсть могли би навчити тебе бути живим та не боятися вiдчуттiв. Я би могла бути чуттєвiшою, бiльш люблячою, не регiдною та нечуйною сукою... Щоб ти знав: життя буває жорстоким, люди - тим бiльше, проте ти витримаєш. Як не вистачатиме сил - я буду з тобою, дутиму на садна та голубитиму бiль. Яка рiзниця, вивчив ти домашнє чи не загубив грошi на лiверну ковбасу?! Ти так старався бути хорошим, що вигадав iдеальний свiт, в якому так i є... А я пiдтримала це безжалiсне роздвоєння...
  Тепер ти жорстокий та товстокожий. Все, що виходить за межi твого свiту, ти вважаєш помилковим. Знецiнюєш. Я розумiю помилку. Якби я могла повернути час... Тепер ти моя до кiнця, несепарацiйна, далека i водночас потребуюча любовi, дитина... Не потрiбно зiрок з неба, не треба вивертатися навиворiт, щоби я тебе любила. Не приховуй себе, хлопчику, я не вiдвернуся... Бо я мати. Холодна, жорстока, ригiдна.
  Змiни острах на вiрогiднiсть того, що можна iнакше... Спробуй, малюк... Iнакше жодна не витримає. Я не хочу одинокостi для тебе. Незалежної, такої вольової, але одинокостi. Не вартує конi вiдкинути незалежним через мене... "
  Коханий...
  Довго йшли, проте цей епiтет недосяжний. Якби прижати в обiймах добродiя, щоб скинути корону? Якби стати другом, щоб навчити взаємностi, адже не страшно бути вiдвертим та беззбройним? Якби не задовольнитися статевим актом та прикрасити душею фiзичнi рухи? Якби зiгрiти материнською любв"ю, захистити, приголубити, щоб не боявся ?
  От тодi б...
  Та годi. Все це сублiмацiя письменницьгого болю.
  Розiтнути, проаналiзувати, ознайомитись та зрозумiти важливо взаємно. Коли одновекторно, то не треба. Безперспективно. Психлогiчно неможливо.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"