Аннотация: ГРУФФАЛО (мiй переклад з англiйської ) Авторка оригiналу британська письменниця Джоана Дональдсон
ГРУФФАЛО (мiй переклад вiрша з Англiйської)
Гуляв якось миш крiзь хаща лiсового,
Зустрiв його лис, миш глядався чудово.
-Куди поспiшаєш, маленьке звiрятко?
Ходiм нумо їсти в пiдземну норятку.
-Це дуже шляхетно, але скажу нi,
Бо з Груффало їсти належно менi.
-Тож Груффало, хто це? Скорiше кажи!
-Про Груффало знають усi на межi.
-Великi клики та нагостренi кiгтi
I зуби, з яких ти тремтиш у страхiттi.
-Не чув про те диво, що є на межi.
Де маєш зустрiтись, негайно кажи!
-Зустрiтись я маю ось тут, мiж камнями,
А їсти вiн любить лисичку в сметанi.
-Лисичку в сметанi? О друже, бувай!
I лис швидко втiк у зелененький гай.
-Просте лисенятко, тож кожен вже знає,
Що Груффало справдi в життi не буває.
Гуляв собi миш крiзь хаща лiсового.
Зустрiв його сич, миш глядався чудово.
-Куди поспiшаєш маленьке звiрятко?
Летимо на чай, на високе гiллятко.
-Це дуже шляхетно, але скажу нi,
Бо з Груффало пити належно менi.
-Тож Груффало, хто це? Скорiше кажи!
-Про Груффало знають усi на межi.
-Колiна вузлястi та пальцi в розпирку
I нiс в бородавцi, що їсть в ньому дiрку.
-Не чув про те диво, що є на межi.
Де маєш зустрiтись, негайно кажи!
-Зустрiнусь ось тут, у струмочка, мiй друже.
Морозивом з сича вiн ласує дуже.
-Морозивом з сича? Ох-ху та ух-ху!
I миттю сича тут не стало й духу.
-Простесенький сичу, тож кожен вже знає,
Що Груффало справдi в життi не буває.
Гуляв собi миш крiзь хаща лiсового,
Зустрiв його змiй, миш глядався чудово.
-Куди поспiшаєш маленьке звiрятко?
Повзiм до бенкету пiд те дровенятко.
-Це дуже шляхетно, але скажу нi,
Бо з Груффало бути належно менi.
-Тож Груффало, хто це? Скорiше кажи!
-Про Груффало знають усi на межi.
Страшнесенькi очi та чорний язик
I iкла на спинi, мов роги в кози.
-Не чув про те диво, що є на межi.
Де маєш зустрiтись, негайно кажи!
-Ось тут, бiля озера з ним на бенкетi,
Де вiн смакуватиме змiя в омлетi.
-Змiя в омлетi? Менi час повзти.
Зеленого змiя слiд швидко простиг.
-Простесенькiй змiю, тож кожен вже знає,
Що Груффало....Ох!
Великi клики та нагостренi кiгтi
I зуби, з яких ти тремтиш у страхiттi.
Колiна вузлястi та пальцi в розпирку
I нiс в бородавцi, що їсть в ньому дiрку.
Страшнесенькi очi та чорний язик
I iкла на спинi, мов роги в кози.
Рятуйте! О, нi!
То Груффало тут, на яву, не увi снi.
А Груффало: "Ти моя їжа? - сказав
"Я б зараз тебе мiж хлiбинок поклав?.
-Я хижа тварина з хаща лiсового,
Не можна до мене казати такого.
Ходiмо зi мною, побачиш ти сам,
Що кожен тiкатиме, як зроблю: 'ам!'
'А ну ж бо!' - погодився , трясця вiд смiху,
'Пiдемо разом, подивлюсь на цю втiху'
Вони iшли разом, раптом Груффало встав.
'Я чую шипiння промiж лiсних трав?'
'Це змiй' - сказав миш. 'Змiй привiт. Як ти є?'
Змiй Груффало бачить, на мiстi стає.
'Ой лихо!' гукає. 'Менi час повзти'
Зеленого змiя слiд швидко простиг.
'Вражає те' - Груффало мишу казав
Та погляду в очi його уникав.
Вони ще пройшли, раптом Груффало встав.
'Хтось вiтру зiтхання з дерев тих подав'
'Це сич' - сказав миш. 'Сич привiт, як ти є?'
Сич Груффало бачить, на мiстi стає.
'О боже!' - гукає. 'Ох-ху та ух-ху!'
I миттю сича тут не стало й духу.
'Шокує те' - Груффало мишу казав
Та погляду в очi його уникав.
Вони ще пройшли, раптом Груффало встав.
'До нас хтось крокує, мов здобичу скрав'.
'Це лис' - сказав миш. 'Лис привiт, як ти є?'
Лис Груффало бачить, на мiстi стає.
'Рятуйте!' - гукає. 'Все друже, бувай!'
I лис швидко втiк у зелененький гай.
Що Груффало, бачив? Злякє будь-кого.
Найхижа тварина з хаща лiсового.
Тож шлунок вже мiй починає дзужчити.
В сухариках Груффало маю схарчити.
'В сухариках Груффало?' - здiйняв вiн крик
За мить обернувся та з вiтерцем втiк.
Гуляв собi миш крiзь хаща лiсового
Знайшов миш горiх, що глядався чудово.