Джекил И Хайд : другие произведения.

Подаруночок

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Укр мова

  Зорелiт родини Аркiв перетнув кордони зоряної системи. Вiн проминув двi блакитноокi планети-близнюки, потiм ще одну з розкiшними пиловими кiльцями, i нарештi, строкатого газового велета оточеного великою кiлькiстю супутникiв. Вони не наважились сiдати на щiльнозаселеному Реддiнгу, оскiльки в свiй медовий мiсяць бажали побути на одинцi, подалi вiд галасу та мiської метушнi. Раптом їх увагу привернула третя планета вiд центральної зорi. Клiмат на нiй був теплим та вологим, атмосфера багатою на життєвонеобхiдний азот, а ще, що найголовнiше на нiй не було розумного життя, та й в найближчому майбутньому його поява була малоймовiрною. Це мiсце можна було б назвати раєм навiть за мраберенетянськими мiрками, тому Гдарсарк i Вангнарак вирiшили приземлитися саме на цiй планетi, а саме на одному з її велетенських материкiв.
  - Атмосфера абсолютно придатна для дихання, - проголосив Гдарсарк, - можна навiть скафандри не одягати.
  - Але безпека перед усе, - заперечив Вангнарак, - адже ми не знаємо, якi нижчi форми тут мешкають, а скафандр, хоча б, захистить нас вiд гострих зубiв i кiгтiв.
  - Ти прав, любе, - погодився Гдарсарак з партнером, - але менi навiть не вiриться, що на такiй чудовiй планетi нас може очiкувати якась небезпека.
  Обидва прибульцi зiйшли з човна i усамiтнились в густих заростях папоротi, щоб здiйснити ритуал проакваметаформацiї, котрий був першим етапом на шляху продовження роду в раси мраберетян. Всього таких етапiв нараховувалось бiля десяти, але їх кiлькiсть варiювала в залежностi вiд погоднiх умов, темпераменту партнерiв i навiть вiд їх настрою. Якщо на якомусь з етапiв вiдбувався збiй, то все доводилось розпочинати заново. Ця обставина пояснювала невисоку по космiчним мiркам чисельнiсть мраберетян - всього бiля пiвтори цварсгана (1 на 10 в 18-тiй степенi), що компенсувалось, доволi великою тривалiстю життя, що дорiвнювала 45 хорунтубусам (1 на 10 в 6-тiй степенi земних днiв).
  Перший етап розмноження був найпростiшим та найприємнiшим, а попереду їх ще очiкувала: гiдрохлорiнтiакцiя, дермагнiфобракцiя i найстрашнiше - мiновонхiдiмуцiя. Саме пiд час цього болiсного заняття Гдарсарк почув в кущах якийсь шум.
  - Ти це чуєш, Вангнарак? - Запитав вiн партнера.
  - Любе, не вiдволiкайся, - вiдповiв Вангнарак, - якщо зараз впаде твiй плiфiгтус то нам доведеться розпочинати все спочатку, а в мене вже сил нема!
  Раптово з-за кущiв просунулась велетенська голосатеренозавра, в його пащi блиснули велетенськi зуби, а нiздрi шалено роздувались, вiдчувши здобич.
  Мраберетяни якi, вже мiльйони рокiв як забули, що таке вiйна, зброя i навiть полювання, не на жарт налякались. Першим опам`ятався Гдарсарак.
  - Любе, бiжи швидше до човна, а я його вiдволiчу. - Телепатично прошепотiв вiн партнеру, i той повзком позадкував до човна.
  Гдарсарак випрямився i зашипiв:
  - Гей, чудовисько, сюди!
  Розлючений тиранозавр не примусив очiкувати на себе i миттєво побiг за смiливцем.
  Гдарсарк бiг з усiх сил, задiявши всi чотири пари нiг i навiть одну резервну, але монстр вже майже наступав йому на хвiст. Мраберетянин подумав, що настала його смертна година, але так прикро було гинути на такiй примiтивнiй планетi, але його зiгрiвала думка, що хоча б Вангнараг залишиться живим. Несподiвано вiн спiткнувся i розпластався на землi. Тиранозавр не зволiкаючи схопив його своїми величезними щелипами i спробував розiрвати. Зуби вп'ялися в еластичний та мiцний скафандр, але пiд ним вже трiщав хiтиновий панцир Гдарсарка. Звiр намагався проковтнути бiдолаху повнiстю, але i це йому не вдалось, оскiльки розчепiренi ноги мраберетянина не пролазили в горлянку. Нарештi пiсля пiвгодинних спроб динозавр виплюнув неїстiвну здобич i, поглянувши на неї здивованими очима ще декiлька секунд, фиркнув i пiшов геть.
   ***
  - Гдарсарк, яке щастя, що ти живий, - сказав Вангнарак, i вони сплелись вусиками в поцiлунку, - нам потрiбно негайно залишити цю огидну планету!
  - Я згiдний з тобою любе, - сказав Гдарсарк, витираючись вiд динозаврячої слини, - але за те, що цi нижчi форми перервали нашу з тобою мiновонхiдiмуцiю i нам тепер доведеться починати все з початку, вони повиннi поплатитись.
  - Що ти замислив!? - Вигукнув Вангнарак, котрий вперше побачив стiльки ненавистi в фасеточних очах свого партнера.
  - Зараз дiзнаешься, любе, - сказав вiн, порпаючись на корабельному складi, десь тут в мене була стара акумуляторна батарея,... я їм зроблю прощальний подаруночок!
   ***
  Падiння астероїда - одна iз найбiльш поширених версiй пояснення вимирання динозаврiв. Вона грунтується головним чином на приблизному спiвставленнi часу утворення кратера Чiксулуб (котрий можливо є слiдом вiд падiння астероїда розмiром близько 10 км бiля 65 мiльйонiв рокiв тому на пiвостровi Юкатан в Мексицi.) За даними вчених енергiя удару оцiнюється в 5 на 10 в 23-тiй степенi джоулiв, або в 100 тератон в тротиловому еквiвалентi (для порiвняння, найбiльшiй термоядерний пристрiй мав потужнiсть близько 0,00005 тератонн).
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"