Эллана : другие произведения.

Спiвай...

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:

  

I ***

  

спiвай...

  
  
  
Спiвай!
  ...Коли я вперше слухала твої пiснi, менi здавалося, що вмираю...
  Варто було тобi торкнутися струн, пролити краплину голосу - i вiдчуття реальностi покидало мiй "непiдготований" мозок, я ставала безтiлесною, невагомою, перетворювалась на слух - i жадiбно пила Твою Музику. I дихала Нею!
  ... А ти думав, тобою ...
  
  
  
  
  


                        *  *  * 

Плач гiтари. Чи може то смiх...
I здригнулась Душа, затремтiла,
i зворушено зашепотiла
про казковiсть душевних утiх;
пiдiйняла опущенi вiї,
розтулила рожевi вуста...

А мелодiя, нiби проста,
несла Вiру, Любов i Надiю.
I нестерпно прекрасний мотив
закружляв пiд самiсiньким серцем,
i в думки, не питаючись, вдерся,
i на крила свої пiдхопив:

несвiдомо помчала, ПОМЧАЛА
по ефiру до хмар, до зiрок.
ШАЛЕНIЛА! За кроком крок - 
i вже вiд насолоди КРИЧАЛА!!!
.................................................

...Щастя сипалося поза край,
очi сяяли iзсередини,
i летiли, мов кулi, години...
Ти спiвай, милий друже! Ти грай!

Я не просто прошу: я  БЛАГАЮ!
Мене поруч з тобою нема...
Я вже пiснею стала сама...
Подаруй ще хвилиночку раю!
.......................................................

...Плач гiтари (чи може то - смiх).
I слова про щасливе кохання.
I зомлiлих сердець калатання.
I  Твiй Голос... один на всiх.





 
                          *  *  *

Зимовий парк. Заснiження  стежин.
Безлистi крони. Небо - нiби поруч.
З тобою я. Ти зараз не один.
I зараз ти про це менi говориш -
так радiсно, так щиро... Щось про те,
що ти мене чомусь не стрiв ранiше
(напевно, так задумано)... Проте,
тебе не чую. Думаю про iнше:
он дерево, дивись. З одного - три
могутнi вiтки, товстелезнi, впертi.
Двi пнуться, обiйнявшись, догори,
а третя... навiть тут - всього лиш третя.
- Трикутник... - не вагаючись, сказав, -
що в свiтi є банальнiше вiд цього?
Аж  бiль менi  до серця заповзав:
звичайно, ти правий. Мабуть, нiчого.
Трикутник... Ми з тобою теж кути
безжального трикутника. Не знаєш...
I навiть не здогадуєшся ти,
що завтра третiм виявитись маєш.






                        *  *  *

Поранила до коренiв глибоких
твоє чутливе серце власноруч.
Поранила бездумно i жорстоко,
мов зiштовхнула з пiднебесних круч
в безводну i безвiтряну пустелю.
Та не навмисне, НЕ НАВМИСНЕ, НI!!!
Адже в душi моїй знайшли оселю
твої такi близькi менi пiснi.
Вони її красою полонили,
вливаючись джерелами звучань,
i щастям мелодiйним напоїли,
i музикою стомлених мовчань.

Хто ж уявити мiг, що ти потрапиш
в полон моїх невиразних очей,
що спокiй втратиш, i свободу втратиш,
i сон загубиш в маревi ночей?
Хто знав, що будувати станеш замок,
тендiтний замок з мрiй i сподiвань?..
На плечi падав зоряний серпанок.
На серце - колючки моїх зiзнань:

Ми... вiн i я... а ти......

                - О нi, не треба!
Не треба бiльше... Я все зрозумiв.
Але тепер так порожньо без тебе.
Чому тебе ранiше не зустрiв?
Я все життя шукав тебе, кохана,
щоб так любила зорi мандрiвнi,
безодню неба, весни,  i тумани,
i плач гiтари, i мої пiснi...
Дозволь дивитись у бездоннi очi
i дарувати, що в душi ношу!
Нi, я тобi зашкодити не хочу,
тому нiчого бiльше не прошу.





                         *  *  *

Вiн є! Ми з ним навчилися давно
кохати через сотнi кiлометрiв,
крiзь тисячi розлук - не все одно,
якщо кохання вiрне i вiдверте?
Нестямне, адже вперше у життi,
шалене, по-земному божевiльне...
Навiщо простягаєш руки ти
до вогнища чужого богомiльно?

Гiтара застогнала вiд жалю
i заридала болiсно i лунко,
i ти стогнав: "Кохана, я молю
хоч крихту, хоч краплину поцiлунку!
Нi, це не зрада! Це - ковток життя!
Один ковток теперiшнього часу.
Не варто жить минулим забуттям
i мрiями, бо ТУТ не буде щастя,
бо ТУТ - життя, ТЕПЕР, а не колись,
коли були чи будете ви поряд...
Хоч пальчиком до вуст моїх торкнись,
хоч на хвилину винеси iз горя..."

Не винесу. Не вимолиш - облиш.
Торкнуся зради - втрачу власну сутнiсть. 

...Чи зможеш ти пробачити колись
ту першу пiсню за мою присутнiсть?..
  

*

     

Нас обiймає лагiдний весняний вечiр.
  Автобусна зупинка, мертва, як покинутий будинок, стає нам притулком - i оживає, радiючи несподiваним гостям. Ти заспiвав - i забилося твоїм голосом її доти порожнє серце.
  Твої надзвичайно гарнi пiснi знову зiгрiвають менi душу, наповнюючи її вiдчуттям нестерпної радостi. Гiтара теж оживає - набирає повiтря у свої дерев'янi груди i натхненно супроводжує м'який голос серпанком срiблястих звукiв.
  Злi мобiлi, безжально руйнуючи гармонiю густим ревiнням, кривдять дорогу, але поступово щезають, даючи їй можливiсть деякий час мрiйливо насолоджуватись музикою твоїх слiв, якi то вiтром злiтають понад будинками, то бузковим цвiтом опадають нам до нiг. Їх жадiбно ловить у тремтливi долонi Душа, вгамовуючи спрагу, збираючи у бездонну чашу цi краплини вiчностi, намагаючись напитися по самiсiнькi вiнця цiєї джерельної краси, та так, щоб через край. Але де там! Вона ж бездонна...
  А Музика лагiдними пальцями звукiв торкається романтичного серця, i пестить, i голубить, i огортає солодкою iмлою. Воно вже давно потрапило у полон мережива, зiтканого з милих йому мотивiв, i не може звiльнитися вiд чар. I не хоче боротися з ними. Бо навiщо? Хай вбирає стiльки цього дива, скiльки зможе вмiстити. Хай наповнить ним усi свої ненаситнi передсердя, шлуночки, ще й тунелi артерiй. Хоч не має воно спокою, але натомiсть має радiсть i сум, смiх i сльози, насолоду i прозорий бiль. Бо спокiйне - значить, порожнє... А я хочу вiдчувати! Хочу горiти полум'ям життя, а не тлiти посивiлим попелом. Тому i сиджу досi з тобою мiж свiчками лiхтарiв, зазираю схвильовано в закоханi очi, до крихти вiддаю тепло свого фанатичного захоплення твоєю творчiстю, i благаю, благаю: СПIВАЙ!
  
  1997


 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"