1) Визначення держ. i права та механiзм їх реалiзацiї:
1. Основнi сучсаснi пiдходи до розумiння держави
2. Суверенiтет держави та його спiввiдношення з суверенiтетом народу та суверенiтетом нацiї
3. сучаснi тенденцiї еволюцiї форми держави
4. Функцiї сучасної укр.держави
Держава -це форма оорганiзацiї полiтичної влади, головним завданням якої є упорядкування суспiльних вiдносин на певнiй територiї.
Держава займає особливе мiсце в полiтичнiй системi громадянського суспiльства, має характернi ознаки що вiдрiзняють її вiд iнших суб"єктiв
полiтичної системи ( полiтичних партiй, громадянських органiзацiй).
В рiзнi часи розвитку людства було рiзним розумiння поняття держави , воно постiйно змiнювалось , це залежало в першу чергу вiд
економiчних
полiтичних
соцiальних та iнших причин
Грецький фiлософ Платон визначив поняття iдеальної держави як єднiсть 3 станiв
- правителiв мудрецiв
-воїнiв i чиновникiв
- селян i ремiсникiв
Анг. фiлосов Тобс уявляв державу як природне тiло яке не може iснувати без людського суспiльства
Нiм. фiлосов Кант уявляв державу , правовi вiдносини якої врегульованi законом.
Вiдомий юрист В . Буданов в кiнцi 19 ст. визначив державу як союз осiб , що займають певну територiю i якими керує певна верховна влада.
Пiсля жовтневого перевороту в 1917 роцi iснувало кiлька визначень держави,яка розглядалась як знаряддя придушення одного класу iншим.
Визначнi держави в СРСР поступово змiнювалися залежно вiд змiни класової структури суспiльств,
цi визн. закрiплювались в кiлькох ряд.конституцiях
1919
1927
1937
1977
Сучасний перiод розвитку держави хар-ється тим , що її метою є всебiчний розвиток людини а також забезпечення її прав та свободи.
Зокрема це визначає багато дослiдникiв , найбiльш вiдомий з них , П.Рабiнович, який вважав державу як органiзацiю полiтичної влади
всiх громадян даної держави, яка забезпечує цiлiснiсть i безпеку суспiльства i здiйснює керiвництво державними органами.
Вiдомий укр. вчений Тарановський визначає державу як союз людей, якi живуть на певнiй територiї та пiдпорядковуються певнiй полiтичнiй владi.
На сьогоднi iснують рiзнi правовi погляди щодо спiввiдносин мiж державою i суспiльством.
Так ряд вчених вважають що держава i суспiльство - це один механiзм мiж яким важко провести рiзницю, iншi вченi вважають , що це є рiзнi способи
органiзацiї людської дiяльностi.
Держава має такi ознаки якi притаманнi лише їй:
1. всеохоплююча органiзацiя яка об"єднує в 1 цiле всiх членiв суспiльства , всiх громадян держави.
2. територiальна органiзацiя охоплює всiх членiв суспiльства за територiальним принципом
3. офiцiйна органiзацiя представляє суспiльство i виражає його волю
4. верховна органiзацiя є вищою за значенням i силою у своїй сферi прямого регулювання
5. володiє спец. апапратом публiчної влади тощо.
Таким чином класичним визначенням держави є те , що держава є суверенною , полiтико- територiальною органiзацiєю суспiльства , яка має публiчну владу , яка здiйснюється апаратом управлiння та апаратом примуса на основi юридичних норм , якi забазпечують узгодження iнтересiв рiзних груп громадян держави та її органiв .
На соьогоднi поряд з визначенням держави використовують термiн - правова держава.
Передбачається , що в такiй державi дiє принцип верховенства права , де всi вiдносини мiж громадянами i державними iнституцiями регулюються правовим законом, при якому гарантується свобода особистостi , її права i законнi iнтереси а також правопорядку.
Природнi права не можуть бути обмеженi.
Соц.економiчнi права обмежуються i то на певний перiод.
Державний суверенiтет - це полiтико- юридична iнституцiя ,що характеризує її вiдносини з суб"єктами права як всереденi країни так i за межами держави.
Йому притаманнi такi ознаки:
1.верховенство
2.неподiльнiсть
3.повнота влади
4.самостiйнiсть
5.рiвнiсть
6.незалежнiсть
Внутрiшнiй суверенiтет держави характеризується:
1. Верховенство влади на її територiї
2. самостiйнiсть влади
3. Повнота
4. Єднiсть
Зовнiшнiй суверенiтет харак-ється такими ознаками:
1. Зовнiшня незалежнiсть тобто здатнiсть держави вiльно незалежно вiд iнших держав вибирати зовнiшню полiтичну поведiнку.
2. Здатнiсть забезчити захист своїх кордонiв та суверенiтету
першим нормативним актом кiнця 20 стол , що об"єднувало в собi ознаки як внутрiшнього так i зовнiшнього суверенiтету стало прийняття 16 липня
1990 роцi Декларацiї про державний суверенiтет України.
Основнi фактори спiввiдношення державної влади i держ iнстит.
1. народ має невiд"ємне право як встановлювати так i змiнювати форми державного правлiння
2. державний суверенiтет є похiдним вiд народного
Народ не може реалiзувати свої права без участi держ. та громад. iнституцiй, а держава не може проводити свою полiтику без участi громадян.
Державний суверенiтет є багато нацiональним i не може належати однiй нацiї.
3. Сучаснi тенденцiї розвитку держави
Найбiльш значущим питанням на сьогоднi , щодо розумiння тенденцiй еволюцiї держави є побудова форми держави.
Ця проблема полягає у зв"язку з неоднозначним розумiнням державної влади, її створення , функцiонування.
З iншого боку в теорит. практ.площинi проблема полягає в тому що цим займаються рiзнi суспiльнi науки а в практицi це призводить до рiзних правових аспектiв в дiяльностi держави , в залежностi вiд практичної ситуацiї.
У класичному розумiннi форма держави це- категорiя державотворення яка є результатом практичного узагальнення теоретичних формувань , концепцiй, постулатiв щодо практичної органiзацiї державної влади.
З iшного боку можливо вважати , що форма держави є зовнiшнiм виразом її сутностi та змiсту.
Вона харак-ся такими ознаками:
1. якi органи представляє держава
2. порядок взаємовiдносин мiж цими органами, центральними органами та мiсцевими органами та органами мiсцевого самоврядування.
3. якi застосовуються прийоми методи , засоби реалiзацiї державної влади
Iншими словами дослiдження форми держави є актуальним оскiльки дає змогу з"ясувати чому наприклад одна держава є монархiчною а iнша республiканською.
Взагалi наука подiляє 2 форми держави
1. це республiки якi мають свої вiдповiднi
- президентськi
- парламентськi
- змiшанi
Форми правлiння в Українi постiйно змiнюються.
1. Парламенська республiка- 16 липня 1990 - 1 грудня 1991
2.Парламентсько-президен республiка
1 грудня 1991 до пiдписання Конституцiйного договору мiж президентом i ВРУ 8 червня 1995
5. Презид-парламент республiка з вересня 2010 по сьогоднi
вiд так форма првлiння кожної держави характеризує стан органiзац влади та ступiнь органiзацiї суспiльства.
Форма держави тiсно пов"язана з її функцiями . Є рiзнi визначення цих функцiй
Водночас на думку Вiтика I Р функцiї це основнi напрямки дiяльностi держави.
У класичному розумiннi їх можна роздiлити на
Внутрiшнi
Спрямованi на органiзацiю державної влади i досягнень злагоди в серединi країни
внутрiшнi це
-iнформацiйна
-соцiальна
-економiчна
-полiтична
-екологiчна
-культурна
забезпечення прав i свободи громадян тощо.
ЗОВНIШНI
Призначенi для забезпечення її незалежного функцiювання
Зовнiшнi це:
- забезпечення миру
-забезпечення безпеки
- участь держави в мiжнародних органiзацiях
- та гуманiтарних секцiях тощо
Важливим аспектом дослiдження проблем ТДА є визначення понять державного механiзму який є системоутворюючим для розумiння процесiв що вiдбуваються в державi. Пiд державним механiзмом розумiють державний апапрат який признач для викон. держ. своїх повноважень.
В класичному розумiннi механiзм держави це дiяльнiсть спец уповноважених органiв якi надiленi держ - владними повноваженнями з метою забезпечення адекватного функцiонування державних органiв а також досягнення соцiального компромiсу та злагоди .
З iншого боку державний механiзм це система взаємопов"язан та взаємодiючих iєрархiчно пiдпорядков. держ.органiв , установ та органiзацiй.
Полiтична влада суспiльства
1. Полiтична влада суспiльства в умовах глобалiзацiї
На сьогоднi в свiтi вiдбуваються загально правовi процеси якi спричиняють великий вплив на полiтичну сферу людського життя, цi процеси наз. глобалiзацiєю.якi хара-ться такими процесами:
1.Змiцнення зв"язкiв мiж найвiдаленiшими куточками планети
2. Поширення по всiй планетi єдиних спiльних для всього людства технологiй iдей культури способу життя поведiнки
3. виникнення спiльн. для всього людства проблем якi можна вирiшити лише всi разом.
4. Процес зростання вселюдских iнтересiв у всiх сферах суспiльного життя .
На соьгоднi можна говорити що глобалiзацiя дiлиться на
фiнансову
економiчну
полiтичну
та iншi сфери
Полiтичнi системи суспiльства - це сукупнiсть суб"єктiв що беруть участь в органiзацiї державної влади
До таких суб"єктiв належать :
- громадяни держав та окремих територiй
- об"єднання громадян , якi є добровол громадськими формуваннями , створеними на основi єдностi їх iнтересiв для спiльної реалiзацiї та захисту їх прав та свободи
Структурними елементами полiтичної системи є:
1. Полiтичнi вiдносини - це вругулювання полiт.нормами стосунки мiж полiт. суб"єктами
2. правова культура -це рiвень втiлення у поведiнку суб"єктiв полiтики принципiв якi регулюють у сусп. полiт. вiдносини.
3. полiт. свiдомiсть - це упосередковане вiдображення полiт. життя суспiльства
4. полiтична iдеологiя - це систематизований погляд на державу , рiзних соц. прошаркiв i груп а також громадян на полiт. органiзацiю суспiльства.
ВЛАДА У ДЕМОКРАТИЧНIЙ ДЕРЖАВI
Влада- це здатнiсть i можливiсть здiйснювати свою волю та впливати на проведiнку i дiяльнiсть людей за допомогою рiзних засобiв , наприклад авторитету чи примусу.
У звязку з цим для органiзацiї влади є характерними 3 ознаки:
1. сувереннiсть - тобто здатнiсть приймати самостiйнi рiшення
2. державна воля , яка прописана у норм-правових актах ( конституцiйнi закони, акти кабмiну , президента)
3. примус з метою змусити виконувати державну волю
Нормативно правовий акт- стосується невизн. кола громадян вiн повинен бути доведений до вiдома населення вiдповiдним чином:
- опублiкований в газетах:
"Урядовий курьєр"
" Урядовий вiсник"
Можна запитати в якому номерi цього видання за який рiк мiсяць було опублiковано даний нормативно правовий акт.
Таким чином дiє державна дiяльнiсть в системi державного захисту
ПРаво ЯК СОЦIОКУЛЬТУРНЕ ЯВИЩЕ
У сучаснiй правовiй науцi є рiзнi концепцiї праворозумiння.
1. Природно правовий який трактує природне право як постiйне i незмiнне явище , яке подiбно законам природи є завершеним i незмiним
2. Статистський - охначає що прова є творiнням держави i ним санкцiонується
3. соцiологiчний тип , що вiдображає закономiрнi умови соцiального буття
Сутнiсть справи вiдображаеться в тому що воно встановлює мiру свободи людини, це внутрiшнi та необхiднi основнi риси правових явищ , якi визначають закономiрностi розвитку права як самостiйної науки.
Сутнiсть права тiсно повязана з праворозумiнням , це сукупнiсть форм i методiв розвитку та змiн права
На сьогоднi сучасне теоретичне розумiння права формується на:
!
1. єдностi права i закону
2. на теорiї правової держави i громадянського суспiльства
3. на принципi розподiлу влади
Правотворчiсть - це формування державної дiяльностi , держ органiв та громадянського суспiльства щодо встановлення змiни i скасування правових норм
Згiдно з законодавтвстом україни нормативно правовi акти ( закони, постанови, розпорядження) можуть видаватися не ,,.?,, органом держави ,
а лише тим який прямо передбачає Конституцiя
Наприклад:
Закони- лише ВРУ
Укази- лише ПРезидент
Постанови - лише кабмiн
ДЛя нацiї характернi такi ознаки:
1. Спiльний iсторичний досвiд осiб , що проживають на певнiй територiї
2. довге проживання на певнiй територiї
3. спiльнiсть культури традицiй мови
4. спiльнiсть цiлей в державному будiвництвi тощо.