Юридичний факультет. Кафедра державно-правових дисциплiн
Контрольна робота з дисциплiни:
"Банкiвське право"
4-й варiант
Виконав:
Студент 1-го курсу
ОКР "Магiстр"
групи Пр-14-мз
Анiсiмов Богдан Михайлович
Викладач:
Професор кафедри ЦПД
Кандидат юридичних наук
Сiчевлюк Володимир Антонович
Київ - 2015
1. Проаналiзуйте загальнi правила дiяльностi банкiв як суб"єктiв господарювання.
На законодавчому рiвнi, в ст. 2 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" пiд банкiвською дiяльнiстю розумiється залучення у вклади грошових коштiв фiзичних i юридичних осiб та розмiщення зазначених коштiв вiд свого iменi, на власних умовах та на власний ризик, вiдкриття i ведення банкiвських рахункiв фiзичних та юридичних осiб.
Ю. В. Ващенко пропонує розглядати поняття "банкiвська дiяльнiсть" у широкому та у вузькому розумiннi. У широкому розумiннi пiд банкiвською дiяльнiстю розумiються всi види операцiй, якi можуть здiйснювати вiдповiдно до законодавства банки, а у визначених законом випадках - iншi юридичнi особи. У вузькому розумiннi банкiвська дiяльнiсть включає в себе лише тi операцiї, якi видiляють банк з числа iнших фiнансово-кредитних установ.
Для висвiтлення загальних правил дiяльностi банкiв як суб"єктiв господарювання нам варто звернутись до положень Цивiльного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", Закону України "Про Нацiональний банк України" та iнших нормативно-правових актiв.
Оскiльки дiяльнiсть банкiв впливає на стабiльнiсть всiєї банкiвської системи України та зачiпає iнтереси великої кiлькостi вкладникiв та клiєнтiв банку, тому для банкiв встановлюються загальнi та спецiальнi правила дiяльностi банкiв як суб"єктiв господарювання.
Якщо розглядати суто загальнi правила дiяльностi банкiв, то перш за все варто наголосити на тому, що банкiвська дiяльнiсть здiйснюється в умовах ринку, в середовищi iнших суб"єктiв пiдприємництва, якi є рiвноправними та юридично незалежними. Вiдповiдно до чинного законодавства данi суб"єкти мають право автономно вступати мiж собою в рiзноманiтнi правовiдносини, цi ж самi права поширюються i на дiяльнiсть банкiв.
Наприклад, вiдповiдно до ч. 1 ст. 19 Господарського кодексу України - суб"єкти господарювання мають право без обмежень самостiйно здiйснювати господарську дiяльнiсть, що не суперечить чинному законодавству.
Працюючи в умовах ринкової економiки банки дiють за принципом "дозволено все, що не заборонено законом". Цiкаво вiдмiтити, що дiяльнiсть тих же банкiв, якi iснують в умовах планової економiки, здiйснюється за протилежним принципом "заборонено все, що не дозволено законом.
Для суб"єктiв господарювання державою встановлюються певнi принципи, обмеження, умови та гарантiї їхньої дiяльностi. Цi самi приписи так само поширюються i на банки. Майно банку виступає в якостi такої собi запоруки його стабiльної роботи та виконання зобов"язань перед вкладниками та iншими кредиторами.
Оскiльки пiд час здiйснення банкiвської дiяльностi банки тим чи iншим чином вступають у правовiдносини власностi, на них також розповсюджується положення законодавства про право власностi та iншi речовi права, положення щодо правової охорони вказаних прав, а також вимоги законодавства щодо захисту абсолютних речових прав власникiв - клiєнтiв банкiв. Останнє зумовлене тим, що законодавцем придiляється багато уваги першочерговому захисту прав та iнтересiв клiєнтiв банку, а не самого банку.
Взагалi по вiдношенню до банкiв характерне застосування посиленого публiчного нагляду (контролю), який здiйснюється з метою попередження фiнансової неплатоспроможностi банку. Суб"єктом такого публiчного нагляду є Нацiональний банк України.
Також банки можуть здiйснювати свою дiяльнiсть виключно за умови одержання вiдповiдної лiцензiї.
2. Зазначте обов"язковi вимоги до органiзацiйної структури банку.
Традицiйно, пiд органiзацiйною структурою банку розумiють iєрархiчно упорядковану сукупнiсть органiзацiйних одиниць банку - пiдроздiлiв та службових посад, а також взаємовiдносин мiж ними, що визначають їх iєрархiю та функцiї, розподiл повноважень i порядок взаємодiї мiж ними.
Також, правильно буде розумiти пiд органiзацiйною структурою банку його пiдроздiли (адмiнiстративнi, виробничi, облiковi, допомiжнi) та їх зв'язок мiж собою.
Бiльш широко дане питання розглядає В. А. Сiчевлюк наголошуючи на тому що органiзацiйна структура банку визначається вищим органом управлiння чи iншим уповноваженим органом виходячи iз доцiльностi i необхiдностi того чи iншого пiдроздiлу.
Оскiльки органiзацiйна структура є важливою складовою успiшної дiяльностi будь якого банку, до неї висувається ряд вимог. Перш за все органiзацiйна структура повинна:
- забезпечувати адекватнiсть дiяльностi банку ринковим умовам;
- рацiональну органiзацiю роботи банкiвських працiвникiв;
- успiшне здiйснення всiх функцiй управлiння та мiнiмiзацiю управлiнських витрат;
- максимальне задоволення потреб клiєнтiв банку.
Органiзацiйна структура банку перш за все визначається величиною та обсягом виконуваних операцiй, тому по деяким питанням вона може вiдрiзнятись в залежностi вiд специфiки банку.
Враховуючи такi можливi вiдмiнностi, банкiвське законодавство мiстить додатковi вимоги щодо органiзацiйно-функцiональної структури банку в залежностi вiд здiйснюваних ним банкiвських операцiй. Наприклад, якщо комерцiйний банк прагне отримати певний спецiальний дозвiл Нацiонального банку України на здiйснення тих чи iнших додаткових банкiвських операцiй, то вiн повинен мати вiдповiднi структурнi пiдроздiли, якi будуть їх здiйснювати та надати вiдповiдне пiдтвердження наявностi цих пiдроздiлiв.
Наявнiсть органiзацiйної структури є настiльки важливим питанням, що навiть враховується пiд час надання банкiвської лiцензiї. Зокрема для одержання лiцензiї банк має подати низку документiв, в тому числi i вiдомостi за формою, визначеною Нацiональним банком України, що дають змогу зробити висновок про наявнiсть органiзацiйної структури та вiдповiдних спецiалiстiв, необхiдних для забезпечення надання банкiвських та iнших фiнансових послуг.
Визначення органiзацiйної структури банку вiдноситься до виключної компетенцiї ради банку. Банкiвське законодавство України висуває низку вимог щодо органiзацiйної структури банкiв.
Так, вiдповiдно до ст. 137 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" органом контролю банку є ревiзiйна комiсiя та внутрiшнiй аудит банку. Органами управлiння комерцiйного банку є загальнi збори учасникiв, спостережна рада, правлiння (рада директорiв) банку. Вищий орган управлiння банку - загальнi збори учасникiв. Виконавчим органом банку є правлiння (рада директорiв) банку.
Законодавцем, в положеннях "Методичних рекомендацiй щодо вдосконалення корпоративного управлiння в банках України" визначено чотири основнi форми контролю, якi мають бути включенi до органiзацiйної структури банку для забезпечення належної системи важелiв i противаг:
1) контроль з боку спостережної ради та правлiння банку;
2) контроль з боку осiб, якi не залученi до повсякденної
дiяльностi банку;
3) вертикальна структура контролю за рiзними сферами дiяльностi
банку;
4) незалежнi служби управлiння ризиками, внутрiшнього аудиту та
дотримання законодавства i внутрiшнiх процедур (комплаєнс).
3. Вкажiть умови реорганiзацiї банку.
Спершу визначимось з тим, що законодавець розумiє пiд реорганiзацiєю банку. Як зазначено в ст. 2 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", пiд реорганiзацiєю банку розумiється - злиття, приєднання, видiлення, подiл банку, перетворення його органiзацiйно-правової форми, наслiдком яких є передача, прийняття його майна, коштiв, прав та обов'язкiв правонаступникам.
Процедура реорганiзацiї як правило здiйснюється з метою попередження банкрутства банкiвської установи. Реорганiзацiя дає змогу не тiльки зберегти потенцiал та основнi засоби банкiвської установи, а й вiдновити ефективну дiяльнiсть даного банку.
Умови реорганiзацiї банку закрiплено в ст. 27 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть". Так, реорганiзацiя за рiшенням власникiв банку здiйснюється згiдно iз законодавством України про господарськi товариства за умови надання попереднього дозволу Нацiонального банку України на реорганiзацiю банку та затвердження Нацiональним банком України плану реорганiзацiї банку.
В разi, якщо є пiдстави вважати, що реорганiзацiя може загрожувати iнтересам вкладникiв чи iнших кредиторiв банку, то Нацiональний банк України може не надати такого дозволу. Також може бути вiдмовлено якщо є ризик, що створений у результатi реорганiзацiї та/або банк, який не припиняється як юридична особа у результатi приєднання до нього або видiлу з нього, не будуть вiдповiдати вимогам щодо економiчних нормативiв їх дiяльностi, порядку реєстрацiї банкiв i лiцензування їх дiяльностi.
Саме на Нацiональний банк України покладено обов"язок визначення перелiку документiв, якi подаються для отримання дозволу на реорганiзацiю та затвердження плану реорганiзацiї банку.
У разi здiйснення реорганiзацiї банку за рiшенням його власникiв шляхом перетворення план реорганiзацiї банку не складається. Нацiональний банк України надає дозвiл чи вiдмовляє у реорганiзацiї банку протягом одного мiсяця з моменту отримання заяви банку на реорганiзацiю.
Таким чином, можна виокремити основнi умови реорганiзацiї банку:
1) Отримання банком вiд Нацiонального банку України попереднього дозволу на реорганiзацiю.
2) Затвердження Нацiональним банком України плану реорганiзацiї.
3) Оформлення вiдповiдного рiшення банку про реорганiзацiю.
Разом з цим, вiдповiдно до ст. 28 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть", рiшення про реорганiзацiю банку, крiм перетворення, має мiстити iнформацiю про:
1) Угоду про реорганiзацiю у разi злиття або приєднання.
2) Призначення персонального складу комiсiї для проведення реорганiзацiї.
3) Призначення персонального складу ревiзiйної комiсiї для проведення iнвентаризацiї та ревiзiї матерiальних цiнностей, що перебувають на облiку банку (банкiв).
4) Призначення аудиторської фiрми.
5) Строки проведення реорганiзацiї.
6) Склад правлiння пiсля реорганiзацiї.
Реорганiзацiя як така розпочинається пiсля затвердження Нацiональним банком України плану реорганiзацiї, який крiм iнших необхiдних заходiв повинен передбачати подання Нацiональному банку України вiдповiдних документiв, необхiдних для погодження статуту нового банку або для погодження змiн до статуту iснуючого банку.
Попри всi негативнi моменти, процедура реорганiзацiї є дуже поширеною, оскiльки мiстить низку переваг. Зокрема саме реорганiзацiя сприяє розвитку структури банкiвського сектору, сприяє оптимальному поєднанню великих банкiв, дає пiдґрунтя для розширення спектру банкiвських послуг, та в цiлому є економiчно вигiднiшою анiж вiдкриття нової фiлiї чи створення нового банку.
4. Охарактеризуйте ознаки iнституту банкiвського рахунку.
Вiдповiдно до положень ст. 1 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" банкiвськими рахунками є - рахунки, на яких облiковуються власнi кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клiєнтiв i контрагентiв та якi дають можливiсть здiйснювати переказ коштiв за допомогою банкiвських платiжних iнструментiв. Схоже визначення можна знайти в ст. 7 Закону "Про платiжнi системи та переказ грошей в Українi", згiдно положень якої рахунком є поточний рахунок, що вiдкривається банком клiєнту на договiрнiй основi для зберiгання грошей i здiйснення розрахунково-касових операцiй за допомогою платiжних iнструментiв вiдповiдно до умов договору та вимог законодавства України.
Гарним доповненням до законодавчих визначень може стати вказiвка В. А. Сiчевлюка, стосовно того, що iнститут банкiвського рахунку являє собою складну сукупнiсть правових норм, що регулюють вiдносини стосовно укладення, виконання та припинення вiдповiдного договору мiж банком i клiєнтом, права власностi на кошти на такому рахунку та їх режиму, а також стосовно оформлення, прийняття та виконання розрахункових документiв, надання iнформацiї по рахунку, вiдповiдальностi суб"єктiв розрахункових вiдносин тощо.
Загалом всi ознаки iнституту банкiвського рахунку, умови та особливостi його вiдкриття, ведення i закриття регулюються:
- Цивiльним кодексом України;
- Господарським кодексом України;
- Законом України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть";
- Законом України "Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi";
- "Iнструкцiєю про порядок вiдкриття, використання i закриття рахункiв у нацiональнiй та iноземних валютах";
- та iншими законами i пiдзаконними нормативно-правовими актами.
Окреслюючи основнi ознаки iнституту банкiвського рахунку ми маємо зазначити наступне:
1) Банкiвський рахунок вiдкривається на пiдставi договору.
В банкiвському рахунку вiдбувається поєднання як приватноправових аспектiв так i публiчно-правових. Так, публiчно-правова складова iнституту банкiвського рахунку проявляється в тому, що при вiдкриттi рахунку банк повинен перевiрити вiдповiднiсть поданих клiєнтом документiв законодавству; iдентифiкувати клiєнта по встановленiй процедурi; iнформувати органи ДФС України про вiдкриття i закриття рахункiв платникiв податкiв - юридичних осiб та самозайнятих фiзичних осiб.
2) Банк не може вiдмовити клiєнту у вiдкриттi рахунку (окрiм деяких випадкiв). Кожний договiр укладається на оголошених банком умовах, якi в обов"язковому порядку повиннi вiдповiдати чинному законодавству та дiючим банкiвським правилам.
3) За банком залишається право за певних обставин вимагати розiрвання договору банкiвського рахунка.
4) Законодавець не обмежує кiлькiсть рахункiв вiдкритих одним клiєнтом як в одному банку, так i в рiзних банках. Причому дане правило розповсюджується на рiзнi види банкiвських рахункiв: депозитних, розрахункових, поточних, валютних та iнших.
5) Договiр банкiвського рахунку має консенсуальний та оплатний характер. Форма договору - проста письмова.
6) Специфiчною умовою укладання договору банкiвського рахунку є виконання вимог Закону України "Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
7) Для правовiдносин банкiвського рахунку притаманна множиннiсть суб"єктiв.
5. Особливостi компетенцiї банкiв як професiйних учасникiв фондового ринку
Як вiдомо, фондовий ринок - це система економiчних i правових вiдносин, пов'язаних iз випуском та обiгом цiнних паперiв. В ст. 2 Закону України "Про цiннi папери та фондовий ринок", законодавець вказує, що учасниками фондового ринку є емiтенти або особи, що видали неемiсiйнi цiннi папери, iнвестори в цiннi папери, iнституцiйнi iнвестори, професiйнi учасники фондового ринку, об'єднання професiйних учасникiв фондового ринку, у тому числi саморегулiвнi органiзацiї професiйних учасникiв фондового ринку.
Оскiльки в нашiй державi запроваджено змiшану модель органiзацiї фондового ринку, це дає можливiсть банкам вести професiйну дiяльнiсть на фондовому ринку, поруч iз виконанням безпосередньо банкiвських операцiй. Також, банки надiляються правом здiйснювати операцiї iнвестицiйного характеру.
Згiдно з приписами "Положення щодо органiзацiї дiяльностi банкiв та їх вiдокремлених пiдроздiлiв при здiйсненнi ними професiйної дiяльностi на фондовому ринку", до професiйної дiяльностi на фондовому ринку, яку можуть здiйснювати банки, вiдносяться:
- дiяльнiсть з торгiвлi цiнними паперами (дилерської дiяльностi, брокерської дiяльностi, дiяльностi з управлiння цiнними паперами, андеррайтингу);
З цих причин, банкiвське законодавство України особливим чином окреслює правове становище банкiв, як професiйних учасникiв фондового ринку. Зокрема це проявляється в особливостях компетенцiї банкiв, як професiйних учасникiв фондового ринку:
1) Про першу особливiсть ми вже частково сказали, оскiльки вона полягає в тому, що для банкiв, на вiдмiну вiд iнших професiйних учасникiв фондового ринку - дiяльнiсть з цiнними паперами не є виключною. Так як законодавцем передбачено право банкiв паралельно вести банкiвську дiяльнiсть та здiйснювати iнвестицiйнi операцiї. Iншими словами, здiйснювати iнвестицiї у статутнi капiтали та акцiї iнших юридичних осiб.
2) Також банкам дозволено вести ту дiяльнiсть з цiнними паперами, яка для iнших професiйних учасникiв фондового ринку є виключною. Наприклад, органiзовувати купiвлю та продаж цiнних паперiв за дорученням клiєнтiв, довiрче управлiння цiнними паперами тощо.
3) Таким чином легко помiтити, що банки надiленi бiльш ширшою господарською компетенцiєю, у порiвняннi з iншими професiйними учасниками фондового ринку.
4) Всi правовiдносини, що виникають при веденнi банками дiяльностi з цiнними паперами пiдпадають пiд врегулювання одразу двома законодавчими масивами:
- загальним законодавством про дiяльнiсть професiйних учасникiв фондового ринку, включаючи пiдзаконнi акти НКЦПФР;
- спецiальним банкiвським законодавством, включаючи пiдзаконнi акти Нацiонального банку України.
В наслiдок чого, виникає таке становище, що банки вирiшуючи питання стосовно дiяльностi обслуговування грошового обiгу керуються виключно нормативними актами Нацiонального банку України.
Але щодо питань професiйної дiяльностi на ринку цiнних паперiв банки мають керуватись актами НКЦПФР.
I при цьому, допускається керування спiльними актами НКЦПФР та Нацiонального банку України, наприклад,стосовно додаткових вимог щодо випуску цiнних паперiв.
6. Вирiшiть завдання.
Згiдно зi ст. 17 Закону України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" юридична особа набуває статусу банку i право на здiйснення банкiвської дiяльностi виключно пiсля отримання банкiвської лiцензiї та внесення вiдомостей про неї до Державного реєстру банкiв. Чим, на Вашу думку, обґрунтовується взаємопов"язанiсть набуття статусу банку з отриманням права на здiйснення банкiвської дiяльностi?
Пiсля вивчення загальних положень банкiвського законодавства України, є всi пiдстави стверджувати, що взаємопов"язанiсть набуття статусу банку з отриманням права на здiйснення банкiвської дiяльностi може бути обґрунтованою тим, що таким чином законодавець по-перше, створює вiдповiднi умови захисту законних прав, свобод та iнтересiв клiєнтiв, вкладникiв та iнших кредиторiв банкiв. Внаслiдок чого досягається також i пiдвищення довiри до банкiвських систем. По-друге, такi жорсткi вимоги дають змогу пiдтримувати та забезпечувати стабiльний розвиток та дiяльнiсть всiєї банкiвської системи України. Аналiзуючи попереднi пункти можна припустити, що таким чином також формуються сприятливi умови для розвитку економiки країни, а також змiцнення (чи укрiплення) нацiональної валюти.
Також можна припустити що, взаємопов"язанiсть отримання статусу банку з правом здiйснення банкiвської дiяльностi, багато в чому обумовлене тим, що до банкiвської установи законодавцем висувається досить значна кiлькiсть жорстких вимог, виконання яких можна досягти лише завдяки необхiдностi одержати банкiвську лiцензiю, як право на здiйснення банкiвської дiяльностi. Отож, логiчно, що до того, як установа набуде такого права, вона не може називатись банком.
Джерела
1. Конституцiя України: Прийнята на п"ятiй сесiї Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. // Вiдомостi Верховної Ради - 1996. - ? 30 - Ст. 141.
2. Господарський кодекс України // Вiдомостi Верховної Ради - 2003. - ? 18 - Ст. 144.
3. Цивiльний кодекс України // Вiдомостi Верховної Ради - 2003. - ? 40 - Ст. 356.
4. Закон України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" // Вiдомостi Верховної Ради - 2001. - ? 5 - Ст. 30.
5. Закон України "Про Нацiональний банк України" // Вiдомостi Верховної Ради - 1999. - ? 29 - Ст. 238.
6. Закон України "Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi" // Вiдомостi Верховної Ради - 2001. - ? 29 - Ст. 137.
7. Закон України "Про цiннi папери та фондовий ринок" // Вiдомостi Верховної Ради - 2006. - ? 31 - Ст. 268.
8. Закон України "Про запобiгання та протидiю легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фiнансуванню розповсюдження зброї масового знищення" // Вiдомостi Верховної Ради - 2014. - ? 50-51 - Ст. 2057.
9. Iнструкцiя про порядок вiдкриття, використання i закриття рахункiв у нацiональнiй та iноземних валютах // Постанова Правлiння Нацiонального банку України вiд 12.11.2003 р. ? 492 // Офiцiйний вiсник України - 2003. - ? 51. - Ст. 2707.
10. Банкiвське право України:/ За заг. ред. А. О. Селiванова - К.: Видавничий Дiм "Iн Юре", 2000. - 384 с.
11. Вовчак, О.Д. Кредит i банкiвська справа: пiдручник / О. Д. Вовчак, Н. М. Рущишин, Т. Я. Андрейкiв. - К. : Знання, 2008. - 564с.
12. Гетманцев Д.О., Шуклiна Н.Г. Г 44 Банкiвське право України: - К.: Центр учбової лiтератури, 2007. - 344 с.
13. Еш С. М. Фiнансовий ринок. Навч. посiб. 2-ге вид. - К.: Центр учбової лiтератури, 2011. - 528 с. Ї
14. Сiчевлюк В. А. Банкiвське право України (курс лекцiй): Навчальний посiбник / Сiчевлюк В. А. - К.: УIРФР, 2015. - 524 с.