Шахов Борис : другие произведения.

3

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    ЗАВДАННЯ 1. ПОНЯТТЯ I ЗМIСТ РЯТУВАЛЬНИХ I IНШИХ НЕВIДКЛАДНИХ РОБIТ. ЗАВДАННЯ 2. РЯТУВАЛЬНI I IНШI НЕВIДКЛАДНI РОБОТИ ПРИ ЛIКВIДАЦIЇ ОСЕРЕДКУ ЯДЕРНОГО УРАЖЕННЯ. ЗАВДАННЯ 3. ОСНОВНI ПОРАЗКИ ЛЮДЕЙ ПРИ АВАРIЯХ НА АЕС, В ОСЕРЕДКУ ЯДЕРНОГО УРАЖЕННЯ. ЗАВДАННЯ 4. ЗАХОДИ ПЕРШОЇ МЕД. ДОПОМОЗI ПРИ АВАРIЯХ НА АЕС. У ОСЕРЕДКУ ЯДЕРНОГО УРАЖЕННЯ. ЗАВДАННЯ 5. ЗАХОДИ РЯТУВАЛЬНИХ РОБIТ I ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В ОСЕРЕДКУ ХIМIЧНОГО УРАЖЕННЯ ЗАВДАННЯ 6. СПОСОБИ ТИМЧАСОВОЇ ЗУПИНКИ КРОВОТЕЧI.
   ЗАВДАННЯ 2. РЯТУВАЛЬНI I IНШI НЕВIДКЛАДНI РОБОТИ ПРИ ЛIКВIДАЦIЇ ОСЕРЕДКУ ЯДЕРНОГО УРАЖЕННЯ.
  
  РОЗВIДКА ОСЕРЕДКУ УРАЖЕННЯ. Успiшне проведення рятувальних i iнших невiдкладних робiт багато в чому залежить вiд добре органiзованою i ретельно проведеною розвiдки, яка повинна бути активною, безперервною, своєчасною, а данi  - достовiрними.
  Розвiдка проводиться в початковому районi i в районi розосередження i евакуацi населення, на маршрутах висунення сил ГО до вогнища i в самому осередку ураження. На розвiдку покладаються слiд. завдання: визначити центр (епiцентр) ядерного вибуху i вiрогiдну потужнiсть застосованого боєприпаса, зразковi межi зон руйнування будiвель i комунально-енергетичних мереж, стан захисних споруд, число постраждалих, шляхи пiдходу i пiд'зду до об'єктiв рятувальних робiт.
  Розрiзняють повiтряну, рiчкову (морську) i наземну розвiдку. Найбiльш важливе значення має наземна розвiдка. Для ведення розвiдки застосовують розвiдувальнi пiдроздiли механiзованих вiйськових частин, розвiдувальнi групи штабiв ГО районiв, об'єктiв народного господарства, розвiдувальнi ланки рятувальних загонiв (команд), розвiдувальнi групи (ланки) формувань спецiального призначення. На об'єктах народного господарства кожна розвiдувальна група складається з 3-5 ланок по 3-4 людини в кожнiй ланцi.
  Розвiдувальнi пiдроздiли оснащуються засобами ведення розвiдки, iндивiдуального захисту, зв'язку i транспорту.
  У осередку ядерного ураження головна увага придiляється своєчасному проведенню радiацiйно, iнженерно, пожежно i медично розвiдки.
  Радiацiйна розвiдка органiзовується для швидкого виявлення i визначення ступеня радiоактивного зараження мiсцевостi, мiсцевих об'єктiв зовнiшнього середовища i вододжерел на маршрутах висунення сил ГО i в самому осередку ураження.
  Iнженерна розвiдка уточнює шляхи руху формувань ГО до вогнища i по можливостi використання цих шляхiв для евакуацi уражених, характер руйнувань i об'єм iнженерних робiт в осередку ураження.
  Пожежна розвiдка встановлює вогнища пожеж, розмiри i шляхи розповсюдження вогню, мiсцезнаходження людей i ступiнь небезпеки для них пожежi, можливiсть вибуху горючих i вибухових матерiалiв. На пожежну розвiдку покладається також визначення необхiдних сил i засобiв для гасiння пожеж.
  Медична розвiдка уточнює число i стан уражених i х розподiл по об'єктах рятувальних робiт, визначає майбутнiй об'єм роботи i необхiдна кiлькiсть сил i засобiв МСГО, стан шляхiв евакуацi, безпечнi мiсця зосередження уражених перед х вантаженням на транспортнi засоби, можливостi використання для потреб МСГО уцiлiлих будiвель i споруд, мiсцевих ресурсiв, лiкувально-профiлактичних установ, що збереглися, в мiстi, наявнiсть незаражених джерел води, санiтарно-епiдемiологiчну обстановку.
  ЛОКАЛIЗАЦIЮ I ГАСIННЯ ПОЖЕЖ, порятунок людей з будiвель, що горять i напiвзруйнованих, задимлених примiщень ведуть формування протипожежно служби (пожежнi команди, добровiльнi пожежнi дружини). Для порятунку людей з будiвель, що горять i напiвзруйнованих, в першу чергу використовують коридори, що збереглися, сходовi клiтини, вiконнi i iншi отвори. При необхiдностi влаштовують тимчасовi спуски, переходи, трапи-настили, можна проробляти отвори в стiнах i перегородках з сумiжних примiщень. Широке застосування повинна знайти рiзна технiка протипожежно i iнженерно служб: автокрани, автовежi, приставнi, вiрьовки, пожежники i iншi сходи, рятувальнi вiрьовки i так далi
  Для захисту людей вiд опiкiв при форсуваннi вiдкритих дiлянок пожежi необхiдно мати зволоженi ковдри, рушники, простирадла. Задимленi мiсця долають повзучи або зiгнувшись.
  Найбiльшi труднощi зустрiнуться при порятунку дiтей, лiтнiх людей i особливо важко уражених.
  РОЗШУК УРАЖЕНИХ I ВИТЯГАННЯ ЇХ З-ПIД ЗАВАЛIВ, пошкоджених будiвель, що горять, загазованих i задимлених примiщень є складними рятувальними роботами. Людей витягують з-пiд завалiв, розбираючи завал або влаштовуючи в нiм лаз-прохiд. У таких вузьких проходах можливi повторнi обвалення, що може викликати додатковi жертви. При витяганнi уражених з-пiд завалiв можна користуватися пiдручним матерiалом (фанера, листи залiза, плащi, ковдри i так далi)
  ПОРЯТУНОК ЛЮДЕЙ Iз ЗАВАЛЕНИХ ПРИТУЛКIВ I УКРИТТIВ - складний i трудомiсткий захiд, що вимагає певно вправностi i навикiв вiд рятувальникiв, а також вiдповiдних технiчних засобiв. Порятунок людей iз завалених захисних споруд проводять в певнiй послiдовностi. В першу чергу пiсля вiдшукання притулку або укриття встановлюють зв'язок з людьми i з'ясовують обстановку. При необхiдностi в притулку подають повiтря.
  РОЗТИН ЗАВАЛЕНОГО ПРИТУЛКУ (УКРИТТЯ) може бути проведене декiлькома способами: наприклад, розчищення завалу основного входу, пристрiй отворiв в однiй iз стiн або в перекриттi, пробивка отвору в стiнi з пiдземного вироблення. Перед розтином споруд заздалегiдь вiдключають лiнi водопроводу, газопроводу, каналiзацi i теплопостачання.
  НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ залежно вiд обстановки, що склалася, можна здiйснити в притулку (укриттi) або вiдразу пiсля виведення (винесення) постраждалих на поверхню землi з подальшою евакуацiєю.
  САНIТАРНА ОБРОБКА УРАЖЕНИХ РАДIОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ проводиться шляхом видалення РВ з поверхнi тiла, а також iз слизистих оболонок очей, носа i порожнини рота. Обробка може бути частковою або повною.
  Часткова санiтарна обробка полягає в обмиваннi водою рук, особи, ши i iнших дiлянок тiла, а також в полосканнi i промиваннi слизистих оболонок очей, носа i порожнини рота. За вiдсутностi води вiдкритi дiлянки тiла рекомендується протерти рушником, носовою хусткою, чистою тканиною, снiгом, травою, листям i iншими пiдручними засобами. Проводиться часткова санiтарна обробка самим населенням в порядку само- i взаємодопомога у вогнищi або вiдразу пiсля виходу з нього. В окремих випадках вона може здiйснюватися особовим складом формувань ГО.
  Повна санiтарна обробка передбачає видалення РВ зi всi поверхнi тiла теплою водою з милом i мочалками.
  Вона проводиться на санiтарних обмивальних пунктах (СОП), створюваних на базi лазень, в душових павiльйонах, санiтарних пропускниках, а в теплу пору року - у вiдкритих водоймищах або в рiчцi.
  Слiд пам'ятати, що чим ранiше видаленi РВ з поверхнi шкiри, тим бiльше вiрогiднiсть попередження  поразок. Санiтарна обробка, проведена в перебiгу години пiсля зараження, найбiльш ефективна. Якщо  здiйснити через 6 ч i пiзнiше, вона може виявитися даремною.
  
  ДЕЗАКТИВАЦIЯ СПОРУД, ТРАНСПОРТУ I СПЕЦIАЛЬНОЇ ТЕХНIКИ досягається змiтанням, струшуванням, обмиванням водою, миючими розчинами. Для дезактивацi застосовують рiзнi речовини (вода, миючi розчини, сорбенти i iн.) i технiчнi засоби, наприклад спецiальнi машини i прилади, машини комунального господарства, сiльськогосподарську технiку i так далi Особливе значення в умовах масованого ядерного удару має дезактивацiя в результатi природного радiоактивного розпаду.
  З невiдкладних аварiйно-вiдновних робiт для ГО велике значення мають прокладка колонних шляхiв, пристрiй проздiв в завалах i на заражених дiлянках мiсцевостi. Данi заходи є найважливiшим завданням iнженерних i аварiйно-технiчних формувань, посилених рятувальними командами i групами. Вiд  успiшного рiшення багато в чому залежать швидкiсть пiдходу формувань ГО, зокрема медичних, до об'єктiв рятувальних робiт i своєчаснiсть евакуацi постраждалих з вогнища.
  
  ЗАВДАННЯ 3. ОСНОВНI ПОРАЗКИ ЛЮДЕЙ ПРИ АВАРIЯХ НА АЕС, В ОСЕРЕДКУ ЯДЕРНОГО УРАЖЕННЯ.
  
  Основнi поразки людей при аварiях на АЕС:
  а) вiд парового вибуху у персоналу станцi можливi опiки i механiчнi травми
  б) вiд J - нейтронного опромiнювання можливе виникнення гостро променево хвороби рiзного ступеня тяжкостi
  в) вiдбувається зараження нуклiдами об'єктiв зовнiшнього середовища, також шкiрних покривiв i слизистих оболонок людини i попадання х всередину з вдиханням повiтря, водою, жею. Виникає променеве ураження шкiри, слизистих оболонок, внутрiшнiх органiв
  г) у опромiнено людини можуть бути пiзнi медичнi наслiдки: укорочення тривалостi життя, злоякiснi пухлини, хвороби кровi
  д) генетичнi ефект: в результатi дi на зародковi клiтини органiзму i виявляється у потомства.
  
  ЗАВДАННЯ 4. ЗАХОДИ ПЕРШОЇ МЕД. ДОПОМОЗI ПРИ АВАРIЯХ НА АЕС. У ОСЕРЕДКУ ЯДЕРНОГО УРАЖЕННЯ.
  
  До введення сил i засобiв ГО в осередку ураження першу мед. допомога надає в порядку само i взаємодопомога само населення, а також мед. персонал лiкувально-профiлактичних установ, що збереглися. З пiдходом сил ГО до об'єктiв рятувальних робiт першу мед. допомогу надають санiтарнi дружини, загони санiтарних дружин i особовий склад, ведучий рятувальнi роботи.
  Санiтарнi дружини при роботi в осередку ядерного ураження пiдкоряються командировi рятувального загону, який видiляє для них об'єкт з найбiльшим числом уражених, таких, що вимагають надання першо медично допомоги. Керiвництвом санiтарними дружинами по спецiальних питаннях покладається на медичних працiвникiв об'єкту або осiб, що видiляються для цiє мети, з складу. Санiтарнi дружини можуть працювати у вогнищi i самостiйно.
  У об'єм першо медично допомоги в осередку ядерного ураження входить проведення наступних заходiв:
  - профiлактика радiацiйних уражень:
  а) захист органiв дихання вiд попадання в них РВ
  б) проведення частково санiтарно обробки шкiрних покривiв i слизистих оболонок
  в) часткова дезактивацiя одягу
  г) застосування медичних радiозахисних засобiв
  -тимчасова зупинка кровотечi
  -гасiння одягу, що горить або тлiючо
  -накладення первинних пов'язок при пораненнях або опiках
  -iммобiлiзацiя при переломах кiсток i обширних пошкодженнях м'яких тканин
  -простi протишоковi заходи
  -проведення штучного дихання
  -вiдновлення серцево дiяльностi простими способами
  -виведення з непритомностi i iстеричного стану
  -проведення частково санiтарно обробки i дезактивацi одягу i взуття.
  
  Об'єм першо медично допомоги i черговiсть  надання визначають у кожному окремому випадку залежно вiд обстановки, числа уражених, ступеня тяжкостi поразок, наявностi сил i засобiв. Так, наприклад, на зараженiй територi РВ за наявностi у постраждало сильно кровотечi необхiдно спочатку зупинити його, а потiм вже захищати його гамма випромiнювання. При пожежi необхiдно перш за все винести постраждалого в безпечне мiсце, згасити одяг, що горить на нiм, а потiм починати необхiднi заходи щодо надання першо медично допомоги.
  Осередок ядерного ураження характеризується одномоментною масовою поразкою людей, що потребують невiдкладно допомоги в найкоротший час. За наявностi великого числа уражених першу мед допомогу надають перш за все ураженим з сильною кровотечею i таким, що знаходиться в шоковому станi, пораненим в груди, голову, живiт.
  Пiсля надання першо медично допомоги уражених виносять i виводять до мiсць стоянки транспорту для подальшо евакуацi за межi вогнища. Для перенесення уражених до мiсць стоянки транспорту за санiтарними дружинами закрiплюють носильникiв, що видiляються для цiє мети iз спецiальних команд (загонiв).
  Тяжкохворих виносять на носилках, руках i за допомогою пiдручних засобiв, легковраженi, як правило, виходять з вогнища самi. Для вантаження уражених на транспортнi засоби на територi об'єкту або поблизу вибирають майданчик, що має зручнi пiд'знi шляхи. Для евакуацi уражених використовують спецiально обладнанi або пристосованi машини, а якщо х немає або недостатньо, то будь-який наявний транспорт.
  Як транспортний засiб можуть бути використанi вантажнi i легковi автомобiлi, санiтарний автотранспорт, в окремих випадках - воднi транспортнi засоби.
  Уражених занурює в автотранспорт особовий склад рятувальних формувань, а для догляду за ними в дорозi як супроводжуючий медичний персонал привертають санiтарних дружинникiв.
  Особовий склад санiтарних дружин повинен приймати всi заходи захисту вiд дi проникаючо радiацi. Тому роботу санiтарних дружин на зараженiй радiоактивними речовинами мiсцевостi слiд планувати виходячи з можливо дози опромiнювання. Важливе значення при цьому повинне бути придiлене швидкостi роботи в зонах сильного i небезпечного радiоактивного зараження. Необхiдно також передбачити прийом особовим складом радiозахисних засобiв, що мiстяться в аптечцi iндивiдуальною (АЇ), перед виходом у вказанi зони. Пiсля закiнчення робiт особовий склад санiтарних дружин обов'язково повинен пройти санiтарну обробку.
  Для здiйснення iндивiдуального дозиметричного контролю особовому складу санiтарних дружин перед введенням в заражену мiсцевiсть видають iндивiдуальнi дозиметри. Пiсля закiнчення роботи цi дозиметри збирають i в спецiальному журналi реєструють дози опромiнювання, отриманi санiтарними дружинами.
  
  ЗАВДАННЯ 5. ЗАХОДИ РЯТУВАЛЬНИХ РОБIТ I ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В ОСЕРЕДКУ ХIМIЧНОГО УРАЖЕННЯ
  
  РЯТУВАЛЬНI РОБОТИ в осередку хiмiчного ураження (ОХП) укладають:
  -хiмiчну i медичну розвiдку
  -розшук уражених
  -надання першо медично допомоги ураженим
  -евакуацiю уражених з вогнища
  -дегазацiю дорогий i проходiв, транспорту, технiки, одягу i взуття
  -санiтарну обробку людей.
  Перед входом в ОХП весь особовий склад санiтарних дружин повинен надiти протигази i захисний одяг, а також мати при собi профiлактичнi засоби i антидоти вiд поразки фосфорорганiчними отруйливими речовинами (ФОВ).
  Санiтарнi дружини працюють в осередку хiмiчного ураження спiльно з рятувальними загонами пiд загальним керiвництвом начальника ГО об'єкту рятувальних робiт.
  У об'єм ПЕРШОЇ МЕД. ДОПОМОЗI в ОХП входить проведення слiд. заходiв:
  -надягання на уражених протигазiв
  -використання антидотiв при поразках ФОВ i синильною кислотою
  -часткова санiтарна обробка з використанням iндивiдуальних протихiмiчних пакетiв i iнших дегазуючих речовин
  -проведення штучного дихання.
  
  Робота санiтарних дружин повинна бути органiзованою так, щоб перша медична допомога виявлялася в найкоротшi термiни i найбiльшому числу постраждалих.
  При наданнi першо медично допомоги на зараженiй територi у всiх випадках потрiбно перш за все прийняти заходи по припиненню подальшого надходження ОВ в органiзм уражених. З цiєю метою особам, що опинилися без протигаза, необхiдно х негайно надiти.
  Для знешкодження i видалення ОВ, що потрапили на вiдкритi дiлянки тiла i одяг, проводять часткову санiтарну обробку за допомогою iндивiдуальних протихiмiчних пакетiв або iнших дегазуючих процедур. Слiд мати на увазi що попередити розвиток поразки можна лише за умови, якщо часткова санiтарна обробка буде проведена протягом перших 5 хвилин з моменту попадання ОВ на шкiрнi покриви. Обробка шкiри через 10 хвилин може тiльки зменшити тяжкiсть поразки.
  Штучне дихання проводиться на не зараженiй мiсцевостi i практично виключається на мiсцевостi, зараженою ОВ, оскiльки в надiтому на ураженого протигазi в пiдмасковому просторi скупчуватимуться слиз i блювотна маса.
  Всi постраждалi повиннi бути щонайшвидше евакуйованi iз заражено територi в ОПМ або до найближчих лiкувальних установ, розташованих на незараженiй мiсцевостi.
  Пiсля закiнчення роботи особовий склад санiтарних дружин виходить з вогнища, у визначеному мiсцi змiнивши засоби захисту i проходить санiтарну обробку.
  
  ЗАВДАННЯ 6. СПОСОБИ ТИМЧАСОВОЇ ЗУПИНКИ КРОВОТЕЧI.
  Кровотеча - це закiнчення кровi з кровоносно судини в зовнiшнє середовище, в порожнинi i тканинi.
  Розрiзняють кровотечi зовнiшнi i внутрiшнi. При зовнiшнiх кровотечах кров виливається в зовнiшнє середовище, при внутрiшнiх - в порожнину органiв, в тканини i органи.
  По вигляду пошкоджено судини кровотечi, що кровоточить, дiляться на артерiальних, венозних i артерiальний - венознi (змiшанi) i капiлярнi. Кровотечi з паренхиматозних органiв називається паренхиматозними.
  Артерiальна кровотеча найнебезпечнiше. При пошкодженнi крупних артерiй смерть може наступити протягом декiлькох хвилин в результатi масивно i швидко крововтрати. Кров яскраво-червона i витiкає пульсуючим струменем.
  При венознiй кровотечi кров поволi струмує з рани i має темнiший колiр. Видiляється кров з периферичного кiнця пошкоджено вени.
  Капiлярна кровотеча вважається мiнi небезпечною. При нiм кров витiкає зi всiє поверхнi рани.
  Паренхиматозна кровотеча спостерiгається у випадках пошкодження печiнки, селезiнки, нирок, легенiв. Судини цих органiв не звужуються, у зв'язку з чим кровотечi ряснi i тривалi. Кровотечi можуть бути одноразовими i повторними.
  Втрати кровi дiти i лiтнi люди переносять важче, нiж особи середнього вiку. Втрата 50% кровi смертельна. Втрата 25% кровi приводить до рiзкого порушення кровообiгу i вираженого кисневого голодування. Гостре недокрiв'я може бути як при зовнiшнiх кровотечах, так i при внутрiшнiх. Знекровлення життєво важливих органiв (мозку) наступає при порiвняно невеликих, але швидко наступаючих крововтратах.
  Гостре недокрiв'я характеризується ознаками колапсу i анемi мозку: блiдiсть шкiрних покривiв i слизистих оболонок, iнодi цiаноз губ i кiнчика носа, спрага, сухiсть шкiри, загостренi риси обличчя, частий, слабкого наповнення i напруги або ниткоподiбний пульс, низький артерiальний тиск, часте дихання, нудота, блювота, шум у вухах, дзвiн в головi, неспокiй або сонливiсть, судоми, втрата свiдомостi, мимовiльне вiддiлення сечi i калу. У важких випадках при цьому наступає летальний результат.
  
  Тимчасова або попередня зупинка кровотечi проводиться в осередку ураження або на мiсцi подi i носить характер невiдкладно допомоги. Вона може бути надана лiкарем, iншим медперсоналом, а iнодi навiть самим постраждалим. Способи тимчасово зупинки кровотечi наступнi:
  1). Притиснення мiсця, що кровоточить, тиснучою пов'язкою. На рану накладається складена у декiлька разiв стерильна марля, на не - шар вати, пов'язка туго закрiплюється круговим бинтуванням. За вiдсутностi стерильного матерiалу можна застосувати шматок чистого полотна i iн.
  2). Додання кiнцiвцi або дiлянцi тiла пiдведеного або пiднесеного положення. Цим способом зупиняється венозна кровотеча, оскiльки зменшується кровонаповнення вен. Звичайне таке положення додають пiсля накладення асептично тиснучо пов'язки.
  3). Пальцеве притиснення головних артерiальних стовбурiв при х пошкодженнi до найближчо кiстки. Наприклад, сонну артерiю можна притиснути по внутрiшньому краю грудино-ключично-сосковидного м'яза до поперечного вiдростка 6-го шийного хребця . i так далi i тому подiбне Цей спосiб використовується при сильних кровотечах з крупних судин в порядку екстрено допомоги до накладення джгута.
  4). Максимальне згинання або перерозгибання в суглобах пошкоджено кiнцiвки. Так, при пораненнi пiдключично або пiдкрильцево артерi обидва лiктi iз зiгнутими передплiччями вiдводяться назад i фiксується пов'язкою, при пораненнi судин пахово областi стегно приводиться до живота i прибинтовує до тулуба. Заздалегiдь на поверхню суглоба (область паху), що згинається, кладеться вал з вати або марлi.
  5). Кругове перетягування кiнцiвки вище або судини, що нижче кровоточить, еластичним джгутом. Джгути бувають стандартнi i iмпровiзованi. До стандартних вiдносяться джгути Есмарха i матерчатий джгут, або джгут-закручування.
  Джгут краще накладати на пiдведене плече або стегно на межi середньо i верхньо третин х. Спочатку джгут розтягують i розтягнутою частиною роблять 2-3 обороти навколо кiнцiвки. Перший тур накладають вiдносно туго, другий - слабкiше i третiй слабкiше першого, а потiм закрiплюють х.
  За вiдсутностi джгута можна скористатися будь-якою еластичною гумовою трубкою, хусткою, косинкою, ременем i так далi Щоб уникнути утиску шкiри джгут рекомендується накладати поверх рушника, одягу або бинта.
  !!Жгут накладений правильно тодi, коли нижче за нього зникає пульсацiя на артерiях i припиняється кровотеча з рани.
  Пiсля накладення джгута i перевiрки правильностi накладення пiд джгут кладеться записка, в якiй указується час i дата накладення. У дорослих джгут дозволяється робити влiтку до 2-го годинника, взимку i при променевих ураженнях - до 1-о години. Якщо палять тримати довше, то його розслабляють або знiмають на 2-3 хвилини i потiм знову накладають. За цей час вiдбувається обмiн кровi в кiнцiвцi нижче за накладення джгута. Тривалiше здавлення кiнцiвки джгутом приводить до розвитку парезу, паралiчу або гангрени кiнцiвки. Знiмати джгут потрiбно поволi. При швидкому зняттi джгута може поновитися кровотеча, тому що хвилею кровi з просвiту пошкоджено судини вiддаляється тромб, що утворився.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"