У небi чорному, у хмарах,
Де птахи залiзнi палають в ударах
Виднiється сяйво яскраве, єдине,
Сяйво, яке не кожен побачить очима.
Два лютих ворога спиняють полки,
Здiйнявши у небо свiй погляд палкий,
Й лиш мирний воїн своєю душою
Побачить як свiтить та зiрка журбою.
Палає та зiрка, собою освiчує шлях,
Палає вона одна в небесах.
До неї не дiйдеш, її не знайти.
Вона чарiвна, ота зiрка - то ти.