Андрiй (Буржуй) - мовчазний парубiйко 22 рокiв iз слiдами видавлених прищiв на лобi i щоках. Вiн худорлявої статури, постiйно з цигаркою в ротi, на лобi стирчать темнi окуляри "термiнатори", яких вiн нiколи не опускає на очi. Вiн завжди похмурий, але має неабияке почуття гумору (чорного). Коли Буржуй щось говорить, вiн морщить лоба.
Альона - дiвчина Буржуя (хоча називає Буржуя по iменi - Андрiй). Студентка кулiнарного технiкума, тобто рiдкiсна блядь. Єдина примiтна риса у зовнiшностi - бородавка на щоцi, яку вона сама лагiдно називає "мушкою". Кльовий хлопець Буржуй зустрiчається з нею тiльки тому, що вона не жадiбна, не падка на грошi та на все завжди готова.
Вася (на прiзвиська не вiдгукається через принципи, але Альона розповiла, що в рiдному селi його називають Дятлом) - двоюрiдний брат Альони з села десь поблизу мiста-героя Нiжина. Непоганий хлопець, але його жлобський гумор нiкому крiм нього бiльше не подобається. Вiн приїхав до свого дядька, батька Альони, щоб знайти роботу (а то й гарну пару!) в Києвi, й тому вже десь з пiвроку оживається у них в однокiмнатнiй "гостiнцi", постiйно падаючи на хвiст Альонi, куди б вона не подалась.
Славiк (Толстий) - сусiд Буржуя, з яким вони частiсiнько курять "план" в парадняку. Славiк страждає вiд ранньої виразки шлунку, а тому п'є мало, вiд чого настрiй в нього майже завжди поганий. Вiн нещодавно закiнчив Полiтех, а тепер робить у фiрмi на вiдповiдальнiй посадi кур'єра, за що отримує 150 гривень. Щоб зовсiм не простягнути з голоду ноги, вiн "баригує" планом.
Валерiй (Псих) - друг Буржуя ще з шкiльних часiв. Вiн зовсiм не любить Альону та її брата, i це в них взаємно. Але у Валерiя "водяться" грошенята, i тому з ним майже нiхто не сперечається, а вiн, використовуючи цю переконливу позицiю, може робити рiзнi нехорошi речi. Вiн вiд природи прижимистий, але стає аж занадто щедрим, коли вип'є.
Наташа - невисока на зрiст i завжди сумна блядь. Вона ще з 9 класу кохає Славiка, який нiколи не вiдповiдав їй взаємнiстю, хоча в свiй час необачно запропонував бути друзями, чим вона i не згаяла скористатися. Вiд такої "безнадьогi" Наташа перестала себе любити i скотилася "пiд откос".
Свєта- подруга Наташи. Теж блядь. Однак, вона досить висока на зрiст, на додачу товста (як висловився свого часу Славiк, представницького класу), любить носити шкiрянi штанi i такого ж матерiалу куртку, i тому багато людей, коли мають статевi зносини зi Свєтою десь в парадняку чи кущах, мають численнi жалоби та пропозицiї. Торiк Свєта влiтку два мiсяцi провела у бабусi в Рязанi, i тепер розмовляє з вiдверто противним кацапським акцентом.
Зiзон - зовнiшнiсть його не заслуговує детального опису. Ватажок купки мiсцевих наркоманiв з претензiєю на крутiсть, що в принципi властиво багатьом наркоманам.
Дiвчини постiйних прiзвиськ не мають, але хлопцi "за глаза" називають їх "кобилами", "курицями", "лошицями", але частiше лагiдно "дурами", та iронiчно - "красавiцами"...
Дiвчата називають хлопцiв "пацанчиками", "мальчиками", а час вiд часу "придурками", "мiй", "той" тощо.
Дiя I
Вдома
Подiї вiдбуваються на квартирi Буржуя, чия мама поїхала на кiлька днiв до тiтки в Кременчук, залишивши сина "на хазяйствi". Цей день - визначна подiя, день народження Буржуя, якому виповнилось 22 роки. Буржуй з сумним виглядом сидить перед телевiзором i дивиться усе пiдряд. На годиннику половина п'ятого вечора, а о п'ятiй мають прийти гостi. В кiмнатi, крiм телевiзора, стоїть невеличкий стiл, на якому, як на думку Буржуя, досить художньо розташованi столовi предмети. З кухнi чутно нерозбiрливi шуми i такi ж запахи. Там копирсається Альона, яка сьогоднi виступає в ролi хазяйки будинку. Їй допомагає Вася - вiн сидить на табуретi, курить "Приму" з пачки, поцупленої у батька Альони, струшуючи попiл в раковину, i розповiдає кузинi, як вiн того лiта мав статевий зв?язок зi своєю кумою. Альона робить вигляд, що слухає, а сама, помiшуючи якусь загадкову субстанцiю в каструлi, розмiрковує над власними жiночими проблемами.
Дверi кухнi розчиняються, i туди входить Буржуй, який вже голодний, i телевiзорйому набрид.
Буржуй: Ну шо ти тут уже навортила, риба золотая? (Зазирає через плечi Альони i почина вдивлятися в вариво). Ти хочеш сказати, шо це плов? Це тебе в твоєму конченому технiкумi навчили?
Альона - Буржую(роздратовано): Андрiй! Iди на хуй отсюдова iз своїми претензiями, або сам вставай i вари своїм придуркам "праздничний бенкет"! I цього долбойоба з собою забирай, бо вiн вже менi усi мозги засрав!
Буржуй (з пафосом) : О врємєна, о нрави! Сама будеш жрати цю бурду, дура... ( виходить з кухнi).
Вася(який слухав цей дiалог з нахабною посмiшкою, як би "мiж iншим", помiчає): А от моя кума, коли я її виїбав перший раз, менi такенного плова запиздячила - мама дорогая!
Альона iз мiшалкою в руках повертається до родича, але того в кухнi вже нема. Вона вiдкриває духовку пiчки i перевертає там курячi окорочка, чухаючи при цьому сраку.
Вася(присiвши на крiсло поруч з Буржуєм): Ну, як настромлєнiє? Праздничноє?
Буржуй (похмуро) Прадничноє - пiздєц! (Тим часом вiн клацає пультом вiд телевiзора, i не знайшовши нiчого, вимикає його). А ти шо, роботу хоть шукаєш?
Вася: Це робота мене шукає, а не я її... (фiлософськи додає) - вiд роботи конi дохнуть!
Буржуй: Ага, дохнуть... Ну дивись, а то Альонкiн пахан тебе назад вiдправить, будеш там кобилам сiльським знов очки втирати бiля клубу. (Саркастично) Тебе там заждались вже, невєрноє?
Вася мовчить - зачiплена його больна тема, i вiн починає робити вигляд, що шукає щось в кишенi. Тут лунає гучний дзвоник в дверях. Звук схожий на щось середнє мiж кудахканням курки i жаб'ячим кваканням.
Буржуй: Ну наконєц-то! - i iде вiдчиняти дверi.
До кiмнати, де скромно сидить Вася, заходить Валерiй разом з Буржуєм, i з неохотою простягує руку Васi.
Вася: Здорово, Валера!
Валера: Ну здоров, здоров, єслi не шутишь! Ти уже тут как тут, а де твоя вандерфул сiстер?
Вася (чистою англiйськiй мовою): Ту зе кiтчен, плiз!
Валерiй: Не вийобуйся, сiльська iнтилихенцiя!
Вася(войовничо): Пизди давно не получав?
Буржуй: Корочє, не пiздiтє оба, а то пiдете на хуй в парадняк свої базари голiмиє терти! Сiдай, Валерiан, де тобi зручно.
Валерiй сiдає одразу за стiл, поближче до пляшок з горiлкою, узявши одну, вiн трусить нею дiловито i, примруживши око, вдивляється в бульбашки, якi з'явилися в пляшцi.
Валерiй: Хоть не пальонка? Де ти брав?
Буржуй: Де брав, там уже нема. Авось не помреш, сам же ж завжди бiльше всiх накатуєш, i как-то по хую тобi, чи пальонка, чи нi.
Валерiй: Та тут тiльки три, не вистачить. Братва ж велика - тут такi дауни серед нас є, що в одне рило пузир дудлять и ще просять. (Валера демонстративно не дивиться на Васю, але той просiкає, про кого це йдеться).
Вася: Не пизди, бо серце стане!
Валерiй: Ой, Вася, Вася, не бережеш ти себе...
Буржуй дивиться на них i щось мiркує собi, потiм пiдходить до серванту i достає звiдти десятку.
Буржуй: Так, корочє, грошi є?
Валерiй починає шерудiти в кишенях, i на свiт з'являється двi гривнi. Вася теж пробує. Але в нього результат ще гiрший - гривня та пару монет по десять копiйок. Буржуй складає цей капiтал докупи i дає Васi.
Валерiй: Пробач, Буржуй, все на подарунок витратив.
Вася прийшов без подарунка, i вiдсутнiсть грошей нiчим не мотивує.
Буржуй(до Васi суворо): Пiздуй, корочє, до ларька, i там купи ще пару пузирей. Iлi нєт, погоди... Купи один пузир водяри, i одну вина.
Вася: А шо ж то за вино за п'ять гривень? "Зося"?
Буржуй: "Зося" у тебе в штанах. Там якiйсь фуфловi я бачив... "Дунай..." якийсь, чи iще як, з червоною етикеткою, там сам побачиш. Ну шо встав, як баран? Бистро, хоч якась польза вiд тебе буде.
Вася натягує джинсову куртку, i виходить, а потiм зазирає знов в кiмнату.
Вася: Як ти казав? "Дунай"?
Буржуй (роздратовано): Хуйнай! Пiздуй вже!
Дверi за Васею зачиняються. До кiмнати заходить Альона, i здоровається з Валерiєм. Вона вдягнена в синiй фартук поверх застираної блузки, яка в неї зiйшла за святкову, i короткої спiднички, на якiй вже стали помiтнi наслiдки її перебування на кухнi.
Валерiй: Бонжюр, мадемуазель, Ви сягодня дуже гарно виглядаєте!
Альона: Мєрсi за комплемант, я дуже рада вам також. А де той дятел?
Валерiй: Дятел полетiв за вогненою водою для туземцiв. Просив переказати свої найщирiшi вiтання!
Альона: У тебе сьогоднi дуже гарний настрiй?
Валерiй: А як же, побачивши вас...
Альона (перериваючи його) : Смотри, шоб я тобi його не спортила.
Валерiй(кротко): Ну як можна...та ладно, Альона, проєхалi!
Альона: Андрiй, дай сигарету.
Вона присiдає на стiлець бiля вiкна i швидко палить цигарку. Доки вона це робить, усi в кiмнатi мовчать. Валерiй бере з полицi книгу Ромена Ролана i дивиться її з розумним виглядом. Буржуй дивиться телевiзор. Кинувши недопалок у хвiртку, Альона йде знов на кухню.
Валерiй (ставить книгу туди, де брав): Ну якого хуя тобi ця куриця потрiбна? Я її як побачу, менi її так i охота єбанути по головi чимось важким.
Буржуй: Ну так єбани!
Валерiй: Та ладно, шо ти вже, то ж я так...
Буржуй: Ну вот i не пизди, у тебе i такої нема.
Валерiй: Та я вже краще подрочу, так i хлопот менше!
Буржуй(зловiсно): Ну от i дрочи собi, а не пизди.
Валерiй(миролюбно): Та ладно вже, шо нам, i поговорити вже нема про що бiльше. Ну шо, як там в тебе з армiєю?
Буржуй : От-тличную ти тему вибрав, так сказати, актуальну. А сам-то ти що, вже сухарi сушиш?
Валерiй: А я-то чого? Я там нiкого не знаю... (трохи мовчить) да i вiдмазав мене вже пахан...
Буржуй(в нього пахана зовсiм нема, а мама робить десь на фабрицi нiчною охоронницею): Так, може, вiн i мене вiдмаже?
Валерiй: Та я спитаю, в нього там знайомi є десь, та обiцяти не можу...
Буржуй: Так от я ж i кажу, не пизди!
Лунає дзвоник у дверi, Буржуй, якого вже дiстав Валерiй, мовчки йде вiдчиняти. З коридору знов чутно рiзнi звуки та голоси. До кiмнати входять Славiк, Наташа i Свєта. Славiк вдягнутий в коричневий пiджак поверх чорної майки i джинси. Його чорнi очi блищать, наче у звареної креветки, i можна небезпiдставно зробити висновок, що вiн вже встиг "поправити здоров'я". Разом з ним до кiмнати заходять Наташа iз Свєтою. Наташа вбралася в нову сукню синього кольору, яка екзотично контрастує iз свiжопофарбованим в рудий колiр волоссям. Свєта тримає в руцi пляшку пива "Оболонь", де ще залишилася десь чверть рiдини.
Славiк : Ну шо, уже всi в зборi? Можна починати?
Буржуй : Ну шо, можна i почати - ти ж уже все одно прийшов.
Свєта : А де Альонка?
Буржуй : А на хуй вона тобi?
Свєта: Просто...
Альона(виходячи з кухнi): А ось i я! Не скучили?
Альона починає вiтатися з усiма прибувшими, гучно i слюняво цiлуючись iз Славiком i двома блядями. Буржуй i Валерiй на все це дивляться.
Валерiй(з ентузiазмом): А мене?
Альона(скручуючи дулю): На, посмокчи, Псих!
Валерiй мовчки показує їй "американську дулю", або просто "фак".
Буржуй: Ну хорош, давайте сiдати вже до столу.
Альона: А шо, може Васю ще почекаймо?
Валерiй: Семеро одного не ждуть!
Альона: А тебе взагалi нiхто не питає!
Валерiй: А тебе i подавно!
Тут лунає жаб'яче квохкання дверного дзвоника. Буржуй вiдчиняє дверi. Заходiть Вася, в однiй руцi у нього пляшка "Столичної", а в iншiй пляшка якогось вина. Альона бере в нього з рук пляшки i починає роздивлятись, що це за вино.
Альона: Шо це за гiмно? Краще нiчого не було?
Валерiй: Тобi й таке за радiсть буде...
Альона: Валерiк, шо тобi вiд мене вообщє треба? Шо я тобi зробила поганого?
Валерiй (дивиться на Буржуя i цинiчно посмiхається): Менi - нiчого, тому що я завжди начеку.
Вася сiдає на крiсло, i дiстає з кишенi "Чупа-чупс" на паличцi. Розiрвавши обгорiку, вiн застромляє цукерку в рота i починає нахабно i гучно плямкати. Усi на нього дивляться.
Альона: А менi купив?
Вася: Та де ж? Я ж на сдачу.
Альона: Козел жадiбний!
Вася: Зато в мене канфета є, а ти тiльки хуй сосеш!
Альона: Ти, сука, не забувай, шо ти тут на птiч'їх правах взагалi!
Вася демонстративно на неї не дивиться, i продовжує плямкати цукеркою.
Буржуй(сiдаючи в головi столу поближче до телевiзора): Ну все, сiдайте, бо вже усi мозги менi заєбали своїми розкладами!
Альона сiдає поруч з Буржуєм по лiву руку, Валерiй навпроти неї по праву. Славiк сiдає поруч з Васею, поруч iз Славiком сiдає Наташа. Свєта сiдає бiля Валерiя. Вася першим починає накладати собi на тарiлку салат з крабових паличок з кукурудзою. Валерiй бере зi столу пляшку горiлки i, потрусивши нею про всяк випадок ще раз, вiдкорковує її.
Славiк: Ну що, скажу пожалуй тобi коротку, але змiстовну промову! (в цей час Валерiй наливає йому горiлку). Сьогоднi у нас великий праздник, твiй день народження, Буржуй, i я хочу тобi побажати щастя, добрих друзiв, i трохи грошей! За тебе!
Усi "чокаються" i випивають. Валерiй, випивши горiлки, задоволено кива головою i впiвголоса констатує: "Пiшла!". Усi блядi випивають "шмурдяк", налитий їм. Альона кривить обличчя в гримасi, але мовчить. Свєта дiстяє з-пiд столу недопиту пляшку пива i запиває ним вино.
Валерiй : Ну як? Iн вiнум вєрiтас?
Альона: Краще не коментуй, дорогенький.
Свєта: Ну што, мєжду пєрвой и второй...
Славiк(закiнчуючи за неї): Хуй сосала я большой...
Свєта: Я не поняла, ты че, Толстый? Па-а-ссориться хочешь?
Славiк: Дуже треба менi з тобой свариться...Не звертай уваги, то я пожартував.
Валерiй: Ну що, повторити?
Альона: Давай, повтори. Тiльки знаєш, давай-ка i менi горiлки, бо я щось вина не хочу вже...
Буржуй: Горiлки-то тiльки три пляшки, тут i нам мало буде.
Альона: А тобi що, жалко, жлоб, да?
Буржуй: Не жлоб, по-перше, а по-друге, пий - хоч залийся, але погано буде, я тебе вiдкачувати не збираюсь.
Альона: Дивись, щоб самого не прийшлось вiдкачувати.
Буржуй: Так, ладно, не воняй тут, бо вже сил нема...
Наташа: Ну хватiт, ребята, не сварiться.
Славiк: Та хай - цiкаво послухати!
Валерiй починає розливати по другiй чарцi горiлки. Черга доходить до Свєти.
Валерiй: Ну шо, мадемуазель, вам теж водяри?
Свєта: Да нет, я вина лучше попью.
Валерiй: Ну как знаєте.
Валерiй бере свою чарку i пiдводиться.
Валерiй: Ну, давай, Буржуй, i я тобi щось скажу. Короче, нам усiм приємно, що ми тут сидим в тебе на днi народження, п'ємо за твоє здоров'я. Я тобi бажаю усього, шо ти сам собi бажаєш, тiльки в сто раз бiльше.
Пiсля цього банального але задушевного тосту усi знов "чокаються" i випивають. Альона, випивши горiлку, зморщується, i її аж смикає.
Альона (Валерiю): Ну шо ти либишся, Псих? Андрiй, скажи йому, щоб не знущався з мене.
Буржуй: Так, хорош менi настрiй поганити.
Усi деякий час мовчать, Вася накладає собi тихенько черговi порцiї салату з пловом. Валерiй недружньо дивиться на це, але поки мовчить.