"Сепаратизм замiсть соборностi, сектантство замiсть екуменiзму, обмеженiсть егоїзмом замiсть спiвпрацi - хворобливi пошуки схожостi на вiдокремлення вiд iнших. Тривожно бачити, скiльки людей вiд екзистенцiйного безґлуздя захищаються пошуками собi групи, з якою б iдентифiкуватися"
- фiзик, а в молодостi радикальний полiтактивiст, iсторик фiлософiї науки Карло Ровелi.
"Самоiдентифiкацiя нарцисична, нужденна.., глибоко нетерпима. Коли не розрiзняти громадянської позицiї та єства з роллю, незгода стає образою. Полiтактивнi студенти наче вогню бояться вiдкритих обговорень, а студентськi мiстечка готовi захищати вiд критиканiв, наче святинi од невiрних"
- Брендан о'Нейл, редактор "Спайкду".
Чи справдi самоiдентифiкацiя настiльки руйнiвна? Жодна полiтика не можлива без єднання за духом, ґендером, сексуальнiстю проти всiх, у кого думка iнша. Це в основi британської демократiї. Заклики Маркса до єднання трудящих, нехай i проти капiталiстiв, але все одно кiнцева мета - суспiльство, де рiвнi усi. Соцiальна справедливiсть, а не vae victis, тобто демократичний соцiалiзм замiсть диктатури пролетарiату.
Так i Педiнфобiржа в 1974 - 1985 роки прагнула сексуальної свободи не тiльки для педофiлiв, а для всiх: ми пiдтримували права жiнок i дiтей - не лише право на особисте життя. Ми не обмежилися допомогою для педерастiв, якi серед нас переважали, а допомагали ще лолiманам, i навiть соцiолоґовi Франку Фуредiю доводиться визнавати: "Педiнфобiржа з її прибiчниками не була тiльки за котрусь катеґорiю населення". Хоч як не схожi на профспiлку, жiночий клуб чи гомосексуальну громаду, вiдстоюванi iнтереси не обмежувалися приналежнiстю за ознакою зайнятостi, статi чи сексорiєнтування.
Такими ж вiдкритими були деякi ґеяктивiсти, завдяки яким орґанiзовувались iншi сексменшини: лесбiйнi, бiсексуальнi, травестi. До руху LGBT додають i лiтеру "Q" для тих, що з орiєнтацiю не визначилися.
На цьому не зупиняються, говорять про LGBTTQQFAGPBDSM - спiльноту вiдповiдно "лесбiйок, ґеїв, бiсексуалiв, травестi, транссексуалiв, тих, що не визначилися, що сумнiваються, тиснякiв (?), асексуалiв, антиґендерникiв, рiзнолюбних, любителiв полону i покарань, тих, що домiнують i що пiдкорюються, садистiв i мазохiстiв". Нiкого, здається, не обдiлили, розмаїття перемогло, сексiдентичностi солiдаризованi та ведуть у свiтле майбутнє, в якому знайдеться мiсце для кожного.
Як щодо Z- та П-фiлiв, без яких розмаїття не повне? Не згадуючи вже про Н(iпiофiлiв), Г(ебефiлiв) та Е(фебофiлiв) у Михайла Сета - всiх нас? Казати, що це наша провина, - то нiби євреї фашиських країн виннi, що вiдстоювали свої права недостатньо.
Поодинокi голоси на включення недорослолюбних були, в тому числi вiд окремих ґеїв - не тих "респектабельних", якi тримаються за соломинку сексуальної свободи, не бажають рятувати нiкого, крiм себе, - а ґеїв героїчних: психолога Єсея Берiнґа та iсторика ЛҐБТ Ґерта Гекми.
Перший у вереснi 2016 року писав: "ЛҐБiйники подiбнi бiльше до Z- i П-лiв, анiж до Т-в, бо перевдягання не має нiчого спiльного з орiєнтацiєю - скорiше з ґендером, котрий, на травестiйну думку, на сексуальнi вподобання не впливає. Чому тодi до того списку внесли Т, а справжнiм сексменшинам вiдмовили?"
Влiтку 2016 року виступав Гекма на конференцiї, що подовжити список LGBTTQQFAGPBDSM - вiдiйти вiд сексобiхевiоризму на користь розумiння сексiдентичностi. Це вiдлуння замiни дiяння якiстю в Мiшеля Фуко: сто рокiв тому замiсть содомiї як грiху почали говорити про гомосексуальнiсть як ваду. Лiкарi прийняли останне, хоча продовжували запобiгати першому.
Ґеї давно врятувалися вiд подiбних обмежень, залишили їх для iнших "фетишистiв, яких леґiон", i для "головних класичних збочень", як ПДСМ, некро-копро-зоо-педофiлiя, що не можливо без дозволу хоча б фантазувати про дiтей:
- Те, чого люди не розумiють про сексуальне розмаїття: що фантазування - в центрi, що бiльшiсть бажань не обов'язково втiлювати буквально, проте частiше не напряму, в головi. В сексуальнi вподобання можна грати.
Ставити наголос на iдентичнiсть, а не поведiнку-вчинок, обiцяє прогрес. Спiлка Доброчесних педофiлiв ("VirPed'iв") успiшна в просуваннi потягу до дiтей у межах закону, тому лiтери VP мають шанси на додавання до LGBTTQQFAGPBDSM, а то й на розширення, подiбне розширенню ґеймансипацiї до масштабу вiдвойовування прав ЛҐБТiйникiв загалом, - однак подiбного Доброчеснi досягли через спiвучасть у державному та суспiльному цькуваннi проти iнших педофiлiв, якi не подiляють їхнього розумiння доброчесностi. Недарма Гекма не взяв прикладу з бiльш радикальних активiстiв, а пiдтримав педофiлiв тiльки Доброчесних.
Вiдхрещуються вiд iнших сексорiєнтацiй навiть не-Доброчеснi "педофiли": на мiй блог антифемiнiст i прихильник сексу з пiдлiтками пише ворожi коменти проти всiх сексменшин i навiть проти так званої "сексуальної бiльшостi". Вважає потяг до жiнок збоченням, а природним є лише потяг до дiвчат - тому що бiльш родючi за жiнок.
Не сумiсно з моєю мiсiєю вiдкидати незвичнi iдеї. Що б завадило в доiсторичнi часи народжувати пiд час статевого дозрiвання? Коли немовлята помирали частiше, нiж сьогоднi - вiд хвороб, звiрiв чи голоду, - з еволюцiйної точки зору виправдано розвинути вподобання на користь якнаймолодших. В будь-якому разi людство розвивається, жодна сексорiєнтацiя не може бути виправданою посиланням на яке завгодно минуле.
Бiльш важлива тут недолугiсть вiдокремлюватися вiд iнших сексiдентичностей. Справжня любов - тiльки до Беатрiче з Елоїзою, решта - педофiли, ефебофiли, телейофiли - то збоченцi, котрi прагнуть насолоди лише собi. Сваритися з потенцiйними союзниками не шлях у полiтицi, та й де межа мiж гебефiлiєю та педофiлiєю, чи мiж гебефiлiєю та ефебофiлiєю? Плекати правильнi бажання так само безґлуздо, як дотримуватися чистоти нордичної раси: бiльшiсть людей не вкладаються в якусь одну ознаку.
Тож i вибрати тiльки свою, заперечити всю решту ознак - iндивiдуалiстична боротьба проти Всесвiту, всупереч усiй полiтичнiй далекоглядностi, волання про допомогу чи обурення складнiстю сучасного свiту, "нарцисизм i нужденнiсть", як уже цитувалося.