Аннотация: Може десь бiля вас лiтає Купi Мороз, який намагається закохати вас у зиму!?
Доля нам приносить подарунки, не обiцяючи при цьому, що вони будуть гарнi. Знаєте, я дивлюсь на вулицю, де зараз iде дощ, i думаю про кохання мого серця. Скоро Новий рiк, а я мрiю вiдсвяткувати його з людиною, якої не буде поряд. Ще й бачити досить довго не зможу! Хтось каже, що пiд Новий рiк збуваються найзаповiтнiшi мрiї , а моя... мабуть нiколи не стане реальнiстю.
Так, певне я знову забув представитися. Мене звуть Купi Мороз. Ви правильно подумали, я саме той, через кого в серцях людей з'являється кохання до Нового року. Один iз помiчникiв Дiда Мороза, але...
Одного морозного ранку, коли мiй робочий день тiльки - но розпочався, сталося новорiчне диво в моєму серцi. Я залетiв у будинок, де в лiжку лежав янгол. Наскiльки вiн був гарний, нiжний, славний, милий, витончений... мабуть найкращий майстер у свiтi не зможе зробити такого чудного янголочка. Кожен її рух, мов повiтряна снiжинка, яка спускається на землю; її погляд, мов сяяння мiсяця вночi; а голос, немов спiв, який спустився до нас iз гiр i його нiколи не чула людина, бо самi боги насолоджуються їм на небi... У мене немає слiв, щоб описати всю чарiвнiсть цього сонечка, яке зiгрiває душi людей взимку. Я дiстав найпалкiшу стрiлу й поцiлив у серце, цього чудового створiння, але не помiтив, як у цей час, стрiла Купiдона, до речi мого братика, щоб йому.., влучила в моє серце. Ну просив я його, щоб вiн свої стрiли приберiг для когось iншого, а цей противний родич, як завжди мене не послухав.
Якщо чесно, то я радий, що кiнчик стрiли кохання зустрiвся з моїм серцем, навiть якщо я через це втратив роботу, майже не втратив. Просто нам не можна закохуватися в когось iз своїх клiєнтiв, навiть якщо ти не просив Купiдона, щоб вiн пускав у тебе стрiлу. Ще нiхто не змiг пояснити Дiду Морозу, що ти цього не хотiв i нiколи в життi про це не просив. Але Дiд Мороз, в свою чергу, робив усiм своїм помiчникам подарунок пiд ялинку. А знаєте який? Вiн перетворював їх у людей i давав можливiсть бути поряд iз коханою людиною. Та все закiнчувалося тим, що нiхто так i не змiг познайомитись iз янголами, яких всi нещаснi кохали.
Я вже подумував, якби менi поближче пiдлетiти до прекрасного створiння мого серця, аж тут... Мiй повелитель, по сумiсництву, Дiд Мороз, прийняв рiшення, залишити мене, закоханого Купi Мороза, у себе на службi.
- Ти краще вiд усiх зрозумiєш, наскiльки корисним є кохання для людей, особливо до Нового року! Тому я не буду вiдправляти тебе на Землю, перетворивши на людину, - сказав Дiд Мороз.
Спочатку я зрадiв, що пiд час Нового року зможу прилiтати на Землю й милуватись своїм сонечком, яке нiколи ним не стане та вiн, трохи згодом, промовив:
- Але ти нiколи бiльше не зможеш побачити жiнку, яку покохав, бо тiльки так зможеш забути її!
Та я можу сказати тiльки одне, що завжди буду пам'ятати, як вперше побачив янгола, який навiчно поселився в моєму серцi. I кожного зимового ранку, я буду дарувати палке та жагуче кохання, не тiльки до зими та Нового року, а й частинку свого серця. Можливо колись її побачить янгелочик мого серця й дiзнається, що у свiтi живе Купi Мороз, який своїм подихом надiляє серця людей тим, що вiдчуває до неї.