З давнiх - давен до нас дiйшло багато казок, легенд, переказiв... Якi в дитинствi ми так любили слухати на нiч, а зараз читаємо своїм малюкам. Знаєте, я багато про що чула... будь то звiрi чи королiвства, чи казку про Дванадцять мiсяцiв, чи... та єдине про що менi розповiли зовсiм недавно - це мiсяць лютий. Ви нiколи не задумувалися, чому в лютому 28 днiв?! Усi мiсяцi мають не менше 30, а цей чомусь, незрозумiло навiть чому, трохи менше!
Так ось, якось, менi наснився сон, на перший погляд дуже дивний, але менi здалося що вiн був насправдi! Я потрапила в якусь чудернацьку мiсцевiсть, де пори року, вiрнiше мiсяцi, змiнювались кожнi 30 та 31 хвилину, тiльки один мiсяць, в якого було ймення Лютий тривав 28 хвилин, але через кожнi чотири рази - 29 хвилин. Чесно кажучи, мене це дуже здивувало! Як тут можна жити тай як таке може бути?!
Неначе тiльки настала весна, дерева починають змiнюватися, розпускатися й прокидатися пiсля зими. Люди - засiвати поля, як наступає лiто. Сильно припiкає сонечко, намагаючись пiдсмажити тебе, якомога швидше й добрiше. I знову, мов мить тiльки пройшла, ще не встиг звикнути, як дерева скидають свої легкi одежини й одягають рiзнокольоровi плащi, якi захищають вiд дощу й частково вiд вiтру. Але наново осiнь змiнюється на зиму. Бiла пелена вкриває все навкруги й мороз i завiрюха лякають усiх навколо. Та й це не надовго!
Дуже здивована, я вирiшила пошукати когось, хто зможе менi пояснити, що ж вiдбувається. Може це сон, але чому менi то холодно, то спекотно, то мокро вiд дощу, залежно вiд того, як змiнюється погода!? Побачивши старенького дiдуся, я подумала, що вiн можливо менi пояснить, що вiдбувається!
- Доброго дня, дiдусю! - привiталася я з ним, пiдiйшовши.
- Доброго!
- А чи не розповiсте ви менi, що вiдбувається навкруги, адже я вперше таке бачу?!
- Ти нiколи не чула легенду про великого трудiвника, помiж усiх мiсяцiв, якого звали Лютий.
- Нi, дiдусю! Нiколи про такого не чула!
- Тодi слухай! Колись давно, у короля погоди такого королiвства як Анатулп Яiднамронен, було дванадцять синiв. Яких вiн назвав (вiд старшого до молодшого) Сiчень, Лютий, Березень, Квiтень, Травень, Червень, Липень, Серпень, Жовтень, Листопад i Грудень...
- Та це точно так, як мiсяцi, а чому така дивна назва королiвства?!.. - невиховано перебила його я.
- Так, точно, як мiсяцi у твоєму свiтi, але я продовжу й ти все дiзнаєшся. Кожен iз них вважався принцом i мав право на престол, але батько покликавши своїх синiв, сказав:
- Дорогi дiти! Кожен iз вас в майбутньому буде королем, адже ви всi можете його зайняти. Я довго думав, що зробити, щоб не загубити королiвство, поки буде боротьба за владу. Тому вирiшив, що всi будуть королями, але скiльки вже залежить вiд самих вас. Пройде рiк i тiльки тодi королiвство дiзнається, хто й скiльки буде правити!
- Але батьку, вiд чого це буде залежати? - спитав старший син, Сiчень.
- Це ви теж дiзнаєтесь через рiк! Все йдiть i не турбуйте мене бiльше цим питанням!
Отже, пройшов рiк. За цей час багато чого трапилося, змiнилося, але єдине, що залишилося - це рiшення наймудрiшої голови королiвства.
Всi сини знову зiбралися, щоб почути, що скаже король.
- Сини мої! Пройшов рiк, пiсля того, як ми збиралися востаннє! Протягом цього часу я слiдкував за кожним iз вас i зробив висновки, хто буде кращим, а хто гiршим королем. Ледачими й найжорстокiшими по вiдношенню до людей були: Сiчень, Березень, Травень, Липень, Серпень, Жовтень i Грудень. Отже, ви будете
правити найменше за всiх, а саме 31 день. Потiм, я подивившись на працьовитiсть i людянiсть Лютого й подумав, що вiн буде наймудрiшим й найлiпшим королем, нiж всi iншi, тому вiн правитиме найбiльше вiд усiх - 28 днiв, але раз у чотири роки, за свою необережнiсть i неохайнiсть - на день менше - 29, а всi iншi оволодiють королiвством на 30 днiв, посерединi мiж кiлькiстю днiв, якi отримали вашi брати, адже Квiтень, Червень, Вересень i Листопад працювали трохи краще нiж першi мною названi й гiрше, анiж Лютий.
Отже, дiвчино, як ти зрозумiла один день у моєму свiтi йде так, як один день у твоєму.
- А чому ж король, вважає, що 28 днiв бiльше за 31? Насправдi це ж не так?
- Пам'ятаєш назву королiвства, якою був правителем король погоди... Анатулп Яiднамронен, спробуй прочитати навпаки!
- Якщо прочитати навпаки, то вийде Плутана Ненормандiя!
- Так, вiрно, до речi, саме в нiй ти зараз i знаходишся. Отже, у цiй країнi все навпаки, нiж у твоєму свiтi. Навiть наш народ розмовляє навпаки, просто я колись жив у свiтi людей, на планетi Земля, тому знаю вашу мову.
- Плутана Ненормандiя... як цiкаво!...
Та я прокинулась, побачивши перед собою здивовану маму, яка спитала, що за дурню я кажу увi снi.
- Плутана Ненормандiя..., - промовила я ще раз.
Та згодом все таки вирiшила заспокоїти маму й сказала, щоб вона не звертала уваги, просто дивний сон.