Ханенко Александр Иванович. Казка про Вову та Ф"юта

Ханенко Александр Иванович : другие произведения.

Казка про Вову та Ф"юта

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]

Ссылки:

Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками

Оставить комментарий © Copyright Ханенко Александр Иванович (shturman-hai@mail.ru) Размещен: 19/01/2010, изменен: 19/01/2010. 6k. Статистика. Поэма: Сказки		Ваша оценка:

Казка про Вову та Ф'юта

Жив собi малий хлопчина,

Iз блакитними очима.

Тата й маму вiн любив,

До садочка вiн ходив.

Влiтку їздив до бабусi,

Пас на лузi, диких гусей.

Дiдусь з ним ходив у лiс,

Щоб сухий збирати хмиз.

Якось хлопчик заблукав.

Дiдуся вiн довго звав.

Вже i сонечко сiдає,

День свого кiнця минає.

Раптом дивиться хлопчина,

У вiкнi горить лучина.

В дерев'янiй хатцi,

На курячiй лапцi.

Хлопчику зробилось страшно,

Бо вiн казку слухав часто.

Про ту бабу, що лiтає,

Й мiтлою ступу поганяє.

Пiдiйшов вiн до хатини,

Аж не має там драбини.

Обiйшов навколо неї,

А у хатки - нема дверей.

Та хлопчина пригадав,

Як дiдусь йому казав,

Щоб зайти до хати,

Треба щось сказати.

Ой ти хатка, хатка,

На курячих лапках.

Будь така ласкава,

Щоб мене впускала.

Хатка заскрипiла,

Другу лапку опустила,

I по волi закрутилась,

Нiч на лiс уже спустилась.

Ось i дверi де й взялися,

Зашумiло в лiсi листя.

Жах який! "Угу! Угу!"

Донеслось через пiтьму.

Сходинки з'явились теж,

Страшно хлопчику! Авжеж!

Вiн по сходинках ступає,

I дверцята вiдкриває.

На пiчi, хтось диха тяжко,

I говорить дуже важко:

"Хто мене будити вздумав?

А про наслiдки подумав?"

Баба то була стара,

Яку звали всi - Яга.

"Ти чого прийшов хлопчина?

Чи у тебе є причина?"

"Я прийшов бо заблукав".

Бабi хлопчик вiдказав.

"Дуже бабцю я боюсь,

Загубився мiй дiдусь."

Я за хмизом з ним ходив.

Та у лiсi - заблудив.

Як його шукати?

Вдома що казати?

Ти хлопчиську не журись,

Он на лавцi примостись.

Спи до ранку не зважай,

I менi не заважай.

Буду завтра мiркувати,

Як тебе в твiй дiм вертати.

Зiпсував такого сна,

Де я гарна, як весна.

Тiльки сонечко вставало,

А Яга ужене спала.

I сидiла з малюком,

Частувала молоком.

Ох, давно у цю округу,

Не заходив хто iз люду.

Ти мене не бiйся,

А бiжи умийся.

От наївшись i умившись,

Й бiля хатки умостившись,

Хлопчик знову запитав,

Як знайти домiвки край.

Це не просто буде дуже,

Ти у казку попав, друже.

Рiдко це таке бува,

В триста рокiв - рази два.

Значить казцi треба ти.

Поворожим, щоб знайти.

Казка що тобi накаже,

Блюдце з яблучком пiдкаже.

Так, подивимсь, що тут в свiтi,

Що у казцi робить дiтям.

Ой, дивися вовченята,

В них забили маму й тата.

На трьох з них напав ведмiдь,

А четвертий, десь бiжить.

Що це з ним? Вiн шкутильгає!

I на лапку припадає!

Ану, яблучко, крутись,

На тарiлцi обернись,

Покажи у чiм причина,

Смерть вовкiв, що спричинила?

Кому сiрi заважали,

Мов чужого i не брали.

Ось у чому справа тут.

Тут повинен старий Ф'ют!

Це старий i чорний маг,

Вiн Кощiю звiдний брат.

Робить вiн ще в свiтi зло,

Знаю я його давно.

Та на що ж йому вовки?

Чула я такi байки;

З вовком парубок прийде,

Ф'юта зi свiту зведе.

От тут справонька у чiм!

Ану, хлопче, ходiм в дiм.

Книгу я вiзьму одну.

Може дещо там знайду.

Гей, ти кника чародiйства,

Всiх пророцтв й ворожби дiйства!

Вiдчинись на тiй главi,

Де й як Ф'ют закiнчить днi!

Ох стара, не добачаю,

Але зараз прочитаю.

Ось воно, дивись сюди:

"Ф'ютовi скiнчаться днi,

Як герой на ймення Вова,

З дiдом пiде в лiс по дрова.

В казку нашу попаде,

Й в лiсi вовченя знайде..."

I так далi......

(Демонстративная версия)

............................

.............................

............................

Оставить комментарий
Размещен: 19/01/2010, изменен: 19/01/2010. 6k. Статистика.
Поэма: Сказки

Связаться с программистом сайта.
Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"
Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"