Чортiвня
За мотивами повiстi М.В.Гоголя "Вiй"
"Давно це дуже все було
Коли село iще жило...
I не було такого лиха"
Менi казала Триндичиха (Т)
"Та де давно, коли допiру...
Хiба що правда село жило...
Не лихо, а газетна качка"
Доказує §§ Драпачка (Д).
Т: Так от зiбрався рiзний люд...
I тут почався "страшний суд"
Д: Та де там рiзний - всi сво§,
Да i не суд - а просто смiшно...
Т: Як не крути ....
А так вже вийшло...
Що мали суд той учинить,
Бо треба ж i дiтей навчить:
Як демократiю творить!
Д: Ти що людей за дурнiв маєш?
Який там, в срацi, "чесний суд"...
Там по "поняттям" все було...
Нащо комедiю ламаєш?
Т: Отож було там все "як треба":
Суддя, присяжнi, прокурори...
Була в судi тому потреба!
Та дiло стало - просто горе.
Д: То горе? - Просто срань одна!
За все "вiдповiла" лише Вона.
Т: Та нi, судили там за газ!
Луценка взяли "про запас".
Д: Еге ж так саме i було:
Заворушилося кубло...
I Юлю з Юрою "до пари"
Схотiли посадить на нари.
Т: Авжеж, - усiм туди дорога!
Коли крива i не до бога.
Д: Так от, раз мався бути "суд",
Хтось мав зробити "чорний труд"
Нiкого не знайшли з євре§в...
Так визвався Хома Кiрєєв.
Т: А вiн був чесний i трудяга,
Дарма, що брав десь хабарi...
Проте була у нього тяга...
I родом був вiн "вiд землi".
Д: Всi знають: нашi суддi бiднi...
I нiколи §м спочивать...
На пику всi товстi та виднi,
Бо на роботi нiч не сплять.
Т: Отож тодi постановили:
Три ночi маєш вiдспiвать
Горiлочки йому налили
I що вказали "припаять".
Д: У перший раз пiшов Хома
Як тiльки нiчка завiтала.
Там Богословська, як чума,
В гробу над папертю лiтала...
Хома вiд страху облажався
I як вже вiн не намагався
Сховати вiд усiх свiй тiк,
Але сердешний все ж не втiк.
Залишився на другий раз
I вичитав усе про газ...
Чортiв вiн бачить i до нинi,
Як ту панянку в домовинi.
Хоча його всього "несло",
Як пiсля меду з огiрками,
Та ще на цей раз пронесло
I щезло разом iз пiвнями.
Т: Бiдненький довго опирався,
Посивiв, плакав i картався,
Та все ж йому - на третю нiч
Читать обвинувальну рiч.
Д: Нема небозi що робити
Намалював круг себе кола
Та час вже вирок учинити
I записати в протокола...
Усе лiтало навкруги...
То був один суцiльний жах!
Скрiзь вурдалаки, упирi
На дорогих сво§х "корчах"
Хома крутився наче змiй,
Аж ось з-за сцени вийшов Вiй
Здоровий, товстий, як ведмiдь
Сказав лиш: "Брови пiднiмiть!"
Отут його i серце встало,
Коли розплющив одне око,
То зрозумiв: що все пропало!
Що це кiнець, що це сам Пшшш...онка.
Душа його заголосила...
Як друге око той вiдкрив
I вже прощення не просила:
Бо Язиковича уздрiв.
____________________________
Як заспiвали вже пiвнi,
Хома дурний i безталанний,
Лежав сердешний, бездиханний
Один у власному лайнi....
Т: Ото усе ти набрехала:
Невже там бачив Вi§в хтось,
Один був точно за кордоном...
У другого щось не сплелось...
Немає §м чого робити....
Як тiльки панночок судити...
Д: Я згодна Вi§ нi до чого,
Та тiльки гiршого лихого...
Хто зна укра§нську породу...
Фантазiю цього народу....
Либонь згадайте i
Луценка, Iващенка i Тимошенко...
У нас суди усi "вiд бога"
I до останнього порога...
Чеснiшого не має ... Люде....
А чи i далi таке буде?