У Радивилiвському районi на Рiвненщинi, який вiдомий Державним iсторико-меморiальним заповiдником "Поле Берестецької битви", активно розвивається краєзнавчий рух. Новим iмпульсом для цього послужило вiдкриття у 1967 роцi в селi Пляшевiй музею "Козацькi могили". Головне свiдчення роботи краєзнавцiв - пожвавлення роботи заповiдника, а також районного iсторичного музею, створення краєзнавчих музеїв у загальноосвiтньому лiцеї, рядi шкiл.
Наприклад, районний iсторичний музей, яким завiдує Олеся Шикало, свого часу виграв грант голови облдержадмiнiстрацiї на проведення пошуково-краєзнавчої роботи. До цiєї справи було залучено й мiсцевих вчителiв iсторiї, журналiстiв, лiтераторiв, представникiв громадських органiзацiй. Вони виїздили у найвiддаленiшi села району, зустрiчалися зi старожилами, записували перекази та легенди, фотографували пов"язанi з ними урочища та старовиннi житла, пам"ятники, збиралися давнi сiльськi картини, рушники, серветки, предмети хатнього побуту.
У районi чимало ентузiастiв-краєзнавцiв, якi давно й наполегливо вивчають минуле рiдного краю. Наприклад, цiннi релiквiї зiбрав 80-рiчний житель Добриводи, почесний член Всеукраїнської спiлки краєзнавцiв Андрiй Паничевний - тут i камiннi знаряддя працi, нуклеуси, зуб мамонта, i знахiдки бiльш пiзнiх епох, зокрема, козацькi шаблi, люльки тощо. Усi цi речi виявленi краєзнавцем або його приятелями пiд час обробiтку городiв, на земляних роботах при прокладаннi дорiг, газопроводiв. Свого часу з колекцiєю знайомився доктор iсторичних наук, вiдомий дослiдник Берестецької битви Iгор Свєшнiков i дав їй високу оцiнку, що знайшло вiдображення i в написi на подарованiй ним Андрiю Даниловичу книзi. Про дiяльнiсть А.Паничевного знає i Президент України В.Ющенко, який познайомився з цiкавим рiвненцем ще в 90-i роки.
Колоритний етнографiчний матерiал складає зiбрання домашнього музею члена Всеукраїнської спiлки краєзнавцiв Надiї Мельник у селi Хотинi. Тут предмети, якi характеризують Волинь вiд часiв кам"яного вiку, зiбрано чимало предметiв глиняної керамiки, основна частина експозицiї - це старовиннi предмети, зiбранi в старожилiв села, в тому числi пов"язанi з ткацтвом, гончарством. Краєзнавчi статтi Надiї Андрiївни публiкуються у пресi, наукових збiрниках за пiдсумками конференцiй з нагоди рiчниць Берестецької битви, в Iнтернетi. Н.Мельник написала книжку про iсторiю Хотина, яку хоч сьогоднi можна випускати масовим тиражем, зараз працює над документальним матерiалом з iсторiї сiл Полуничного i Гоноратки. Мiж iншим, бiля Полуничного за її сприянням проведено певне археологiчне вивчення поселення доби бронзи, а також Х - YI столiть до нашої ери та давньоруського городища. Тут працювали археологи пiд керiвництвом доктора наук Iгоря Свєшнiкова.
За архiвними матерiалами, рiдкiсними виданнями, спогадами старожилiв збагачують уявлення землякiв про iсторiю Радивилова та всього нашого краю юрист Василь Кушинський, вчителi-пенсiонери Георгiй Костюк, Євген Гудима, Юрiй Арламовський, Iван Мельничук, Михайло Горлач, Микола Пасiчник, лiкар Iван Дурда, вчителi iсторiї Василь Ярмусь, Сергiй Прокопчук, голова районної ветеранської органiзацiї Вiктор Повшик, пенсiонери Тетяна Куделко, Андрiй Мельничук... Нинiшнi краєзнавцi не забувають, що свого часу поглиблювали знання землякiв про свiй край Микола Мошкун, Валентин Пащук, Йосип Крам, Денис Андрiйчук, Адам Лень, Григорiй Камiнський, Микола Симчук... I це дало поштовх до нових пошукiв.
Так, Василь Ярмусь обладнав у Радивилiвському професiйному лiцеї, де навчаються майбутнi столярi, муляри, трактористи, швачки i оператори комп"ютерного набору, чудовий краєзнавчий музей. Особливо цiнними релiквiями i документами представлений вiддiл про роки Другої свiтової вiйни, дiяльнiсть Української повстанської армiї в нашому краї, її визначних командирiв. Василь Дмитрович зустрiчається з ветеранами вiйни i руху Опору, записує їх спогади, систематизує зiбранi фотодокументи, робить усе це надбанням пiдростаючого поколiння.
Важливi матерiали з iсторiї Радивилова i навчальних закладiв мiста подаються в музеї Радивилiвського загальноосвiтнього лiцею, де директором Юрiй Адамський. У 8 класi тут уже впродовж кiлькох рокiв викладається навчальна дисциплiна "Краєзнавство". На уроках широко використовуються матерiали з iсторiї Рiвненщини, зiбранi такими ентузiастами, як голова Рiвненського краєзнавчого товариства Iван Пащук, кандидат iсторичних наук Гурiй Бухало, бродiвський iсторик Дмитро Чобiт, млинiвський письменник Євген Цимбалюк... Учнi мають змогу знайомитися з їх книгами, а також краєзнавчими роботами Iгоря Свєшнiкова, Ярослава Пури, Ярослава Полiщука, Євгена Шморгуна, Миколи Пшеничного, Василя Попенка, Григорiя Дем'янчука та iнших.
За участю членiв спiлки вiдкритi дуже привабливi краєзнавчi музеї в Радивилiвському навчально-виховному комплексi "Школа Љ1 - гiмназiя" (вчитель iсторiї Юрiй Арламовський), Немирiвськiй, Пляшевськiй, Дружбiвськiй, Iващукiвськiй та iнших школах.
Важливими вiхами в краєзначiй роботi районної органiзацiї спiлки стали випущенi у видавництвах масовими тиражами книги Максима Будька ("Степань"), Георгiя Лотоцького ("Козацькi могили. Музейний лiтопис"), буклет про заповiдник "Поле Берестецької битви" Леонiда Галабуза, об"ємний том "Нацiональний пантеон "Козацькi могили" (серед його авторiв - Павло Лотоцький, заслужений працiвник культури України, почесний член Рiвненського краєзнавчого товариства). Вийшла й краєзнавча iлюстрована книжка "Радивилiв". В Iнтернетi з"явився сайт "Радивилiв - Радзивилiв - Radyvyliv", де значну частину займають краєзнавчi матерiали. Взагалi iнтерес до веб-дизайну дозволив вiдкрити привабливо оформленi краєзнавчi сайти "Поле Бестецької битви", "Козак", "Радивилiв. Краєзнавча книга" та iншi, в тому числi фотосайт iз видами Радивилова 20 - 30-х рокiв (автор знiмкiв - краєзнавець Федiр Бортник, який прожив 92 роки), iз знiмками старих захоронень на кладовищах у Бродах на Львiвщинi i в Радивиловi, iз видами пам"яток Почаєва, Кременця, Дубна, Демидiвки, Бродiв, з фоторозповiдями про Тараканiвський форт бiля Дубна i мiсце паломництва християн - озеро святої Анни бiля села Онишкiвцi Дубенського району, про православнi церкви Радивилiвського району, серед яких є пам"ятки дерев"яного зодчества ХYI - XIХ столiть (Пляшева, Хотин, Митниця, Довгалiвка, Теслугiв).
Багатопланову роботу проводять i ентузiасти, якi працюють науковцями Державного iсторико-меморiального заповiдника "Поле Берестецької битви". Робота краєзнавцiв району спрямована на поглиблення вивчення, популяризацiю духовних надбань народу, патрiотичне виховання молодi.