Аннотация: Петро Нестеров. Вiдомий льотчик, майстер вищого пiлотажу, герой Першої свiтової, який вiдзначився у боях на територiї України.
Петро Нестеров. Вiдомий льотчик, майстер вищого пiлотажу, герой Першої свiтової, який вiдзначився у боях на територiї України. Його частина дислокувалася в Дубнi i Бродах.
А було все так. У 1914 роцi Нестерова, якому саме присвоїли звання штабс-капiтана, призначили начальником 11 авiацiйного загону 3 авiароти. За лiченi днi почалася вiйна, i молодий офiцер вiдбув на Пiвденно-Захiдний фронт. Перед ним поставили завдання проводити повiтряну розвiдку; вiн також провiв першi бомбардування спецiальними артснарядами. Австрiйське командування дуже занепокоїлося зухвалими нальотами аероплану, яким керував Петро Нестеров, i навiть обiцяло велику винагороду тому, хто його зiб"є.
Нестеров прибув у Рiвне поїздом 26 липня (8 серпня). Лiтаки привезли розiбранi, але швидко склали. Тож уже другого дня здiйснив полiт над мiстом. Дружинi писав: "Учора приїхали в Рiвне, щасливо прибув до командира корпусу, який прийняв мене дуже добре. Сьогоднi вивантажились i вже майже переїхали на нове мiсце - наш аеродром". Правда, про мiсто вiдiзвався як про "корявеньке"... Наприкiнцi стояла адреса: штаб XI армiйського корпусу.
Того ж дня льотчики Мрочковський та Передков теж пiдняли свої крилатi машини у повiтря, а Нестеров злiтав у штаб корпусу, вiрогiдно, в Дубно. 28 липня (10 серпня) авiазагiн почав перебазовуватися ближче до фронту - на аеродром у Дубнi. Утiм, злiтати з польового аеродрому в Рiвному ставало дедалi ризикованiше - вiд грозових дощiв смуга розмокла.
I ось перший розвiдувальний полiт Нестерова. Лiтак "Моран", спостерiгач - штабс-капiтаном Лазарев. У повiтрi перебували 1 годину 35 хвилин, посадка вимушена, добре, що не на зайнятiй ворогом територiї. Петро писав додому: "Був на кордонi. Нашi зробили кiлька пострiлiв на зворотному шляху, бо не розiбрали: був на висотi 1200 метрiв - звичайно, влучень не було...". В iншому листi: "...Ми живемо у невеличкому, щойно зведеному будиночку, в якому чисто, але сиро, i дверей нема, лиш зовнiшнi. Живемо, наче на дачi, бiля наших аеропланiв. Харчуємося в зiбраннi або в клубi, а то й перебиваємося як-небудь". Про Дубно думка погана: "Мiстечко кепське, нiчого в ньому нема...".
Нестеров iз Рiвного продовжував забезпечувати перебазування, а це - папери, звiрки, неув"язки, роздратування... Через перевтому i поквапливiсть допустив три аварiї.
4 серпня за пiвтори години без спостерiгача подолав повiтряний маршрут Дубно - Рудня-Почаївська - Батькiв - Радзивилiв - Броди - Ясенiв - Пiдкамiнь - Старики - Рудня - Дубно. Причому не просто керував аеропланом, а й вiв розвiдку, роблячи вiдповiднi записи. Пiсля приземлення наказав пiдготувати "Моран-3", хотiв продовжувати розвiдувальний полiт. Однак укотре трапилась аварiя. Просто дивно, як люди наважувалися на таких ненадiйних машинах здiйснювати тривалi перельоти, на них-то й злетiти не завжди вдава-лося.
Лист Петра Нестерова вiд 7 (20) серпня 1914 року: "Сьогоднi у нас був серйозний день: усi лiтали на розвiдку. Передков i я лiтали до неприятеля, дали деякi данi, стрiляли у нас тi i iншi, тобто i нашi, i австрiйцi, але толку не було, бо ми високо пiднiмались. Лiтали досить далекої в глибину Австрiї, якось незвично себе почуваєш, дивлячись на ворога згори".
8 серпня. Удосвiта Нестеров у польотi iз спостерiгачем штабс-капiтаном Плотниковим. Маршрут: Дубно - Верба - Козин - Щуровичi - Станiславчик - Броди - Стоянiвка i назад. Вимушене приземлення о 6 годинi 15 хвилин на станцiї Рудня-Почаївська - прибила до землi злива з поривчастим вiтром, навiть не вдалося втримати пiд контролем крилату машину, i вона дiстала пошкодження.
11 серпня. 11-й авiазагiн перебазовується у Броди. Нестеров перед вiд"їздом з Дубна написав дружинi: "Кожен iз нас побував уже по 2-3 рази за кордоном i зробив розвiдку, яка дала тi чи iншi вiдомостi. Я вiдкрив фабрику "Моранiв": встиг поламати три рази "Моран", двiчi серйозно, а один раз став "на попа". Нагадаємо: "за кордоном" - це трохи далi за Радзивиловом (Радивиловом) у напрямку Бродiв, адже до 1914 року Радзивилiв був останнiм прикордонним пунктом Росiйської держави.
За час вiйни Нестеров устиг здiйснити всього 28 бойових вильотiв. 26 серпня 1914 року бiля мiстечка Жовква на Львiвщинi вiн своїм легким швидкохiдним "Мораном" наздогнав i протаранив у хвiст важкий австрiйський лiтак "Альбатрос", у якому були пiлот Франц Малiна i пiлот-спостерiгач барон Фрiдрiх фон Розенталь (вони вели повiтряну розвiдку пересування росiйських вiйськ i були недосяжнi для пострiлiв iз землi). Усi льотчики загинули.
27-рiчного Петра Миколайовича Нестерова з почестями поховали в Києвi. Посмертно його нагородили Георгiївським хрестом 4 ступеня. У 1951 - 1992 роках мiсто Жовква носило назву Нестеров.
Але не тiльки цим подвигом вiдомий Нестров.
У юностi захопившись планерами, вiн вирiшив присвятити себе новiй як на той час справi. На першому своєму планерi, прив"язаному мотузкою до воза, запряженого кiньми, розiгнався i злетiв на 2 - 3 метри. 1911 року вступає в Петербурзьку офiцерську повiтроплавальну школу, де вчився 11 мiсяцiв. Ще навчаючись, здiйснив 13-годинний навчальний полiт на аеростатi (висота 3,4 км, дальнiсть 750 верст). У 1912 роцi був перший самостiйний полiт, вiдтак присвоїли звання вiйськового льотчика.
Служачи в Варшавi (тодi в складi Росiї), пiд час одного з польотiв набрав висоту 1600 метрiв, чого ранiше нiхто не робив, i, вимкнувши мотор, кругами й вiсiмками спланiрував над мiстом. Захоплення друзiв було небезпiдставним.
Подiбна система планiрування з вимкнутим двигуном допомогла 25 сiчня 1913 року уникнути катастрофи (зайнявся i зупинився мотор).
З травня 1913 року i до кiнця короткого життя бiографiя льотчика пов"язана з Україною. Тут встановлюються новi рекорди тривалих перельотiв. Тут вiн здiйснив свiй видатний вiраж, названий нестеровською "мертвою петлею", через вiсiм мiсяцiв повторив її.