З чого складається самотнiсть?
Навмисно уникаю Свiт...
Хоча, здається, є спроможнiсть
Купити задум у кредит...
Ранiше мрiяла кохати,
Принаймнi про якийсь роман...
Бажала шлях розмалювати,
Бо вiрила, що є талант...
А потiм, потiм зачiпають
Неначе за живе живу,
Слова i думки пролiтають
Насправдi швидко, бо Люблю!
А потiм велетенськi крила
Хтось вiдрiзав раз i назавжди...
I вже не чую "Моя мила!",
Доволi штучно десь у снi.
Природньо, трапилось щось iнше,
Марнiють задуми щодня,
I ось, мiркую, що же гiрше:
Самотнiсть? Самозабуття?