... зараз усе стече з тих холмiв водою i глиною,
коричневими пухирями
пiд блискавками i могильними хмарами:
i вершники, i розп'яття, й тi, хто на них!

Окрiм Нього... Так видається.
Перекрутиться, наче гудзик, блискучий шолом,
вiдокремляться лати вiд торсу,
захлинуться в багнюцi солдати.

Спис, яким проштрикнули Його бiк,
буде далi спливати кров'ю.
Заховається кавалькада в селищi,
утечуть глядачi, що трималися осторонь.

Бiлим-бiлим постане обмите тiло,
мармурове наче на фонi того катаклiзму.
I нiхто б не змiг Його зрушити,
доки час не прийде знiмати з хреста.

Не загояться навiть дiрки од цв'яхiв.
А з живих тiльки Мати втримається на ногах,
доки все навколо, куди не поглянь,

i змиватиме,
i змиватиме злива...

14.10.2024.