Цiкавому норову людському не може нiчого бути сподобнiшого, ласкавий читальнику, як читати книги й дiзнаватися про давнi людськi дiяння та вчинки. Бо чи може у печалi щось швидше стати лiком, як той же книжковий, пильно й до речi вжитий, медикамент? Спiзнав я те сам, коли мав скорботу; читаючи та слухаючи книжки i дiзнаючися з них про всiлякi людськi пригоди й бiди, я вчився зносити терпляче i власнi злигоди; покладався-бо на приказку - в терпiннi вашiм знайдеться душа ваша.
******
Ти ж, ласкавий читальнику й правдолюбцю, все те менi вибач i покрий своЊю благостинею. Покiрно прошу тебе цього i навзаЊм бажаю тобi мати вiд найвищого Господа i Творця всi тимчасовi i вiчнi блага.