Цi холоднi днi
падають, немов комети.
Сидимо самi,
а навколо нас - намети.
Приспiв
Найсвятiше - це нашi спогади,
це свiти, що без iзоляцiї
проведуть нас у днi, наповненi
спостереженням трансформацiї
Страх забути нам
не вдається, i нiколи
не була сповна
пройдена жорстока школа
I торiшнiй снiг
через сни прорветься знову.
Необачнiсть - грiх,
але радiсть - це основа.