Герой антиутопiчної прози
Та сучасної новинної хронiки
Ховає свою тiнь
У книжковiй крамницi.
У сумирностi статики,
Пiд сурмами часу,
З насурмленими очима
Вона читає його бiографiї -
Спочатку офiцiйну,
Потiм неофiцiйну,
А потiм бульварно-вульгарно-критичну.
Тiнь колихається вiд вiтру
В химернiм танцi,
Поки вiн вершить свої подвиги.
Краса вчинкiв
Та загадкова бездiяльнiсть.
Тiнь, що, гортаючи сторiнки,
Роздмухує ворожнечу
Та вигадує для нього новi легенди,
А потiм, покидаючи крамницю щовечора,
Лишає на столi iкебану
З книг.
Вiн дивиться в свiтле майбутнє,
У майбутнього вiд його погляду
Стигми та опiки,
А тiнь занотовує,
Скiльки разiв вiн сьогоднi посмiхався.
Тiнь також може думати про нього негативно-iронiчно-критично,
Але вiн нiколи не позбудеться її,
Бо у вiках закарбована
Його одвiчно героїчна природа
Та мiнливiсть тiнi,
Яка нагадує лiлiю Бурбонiв.
Сумна правда полягає в тому, що герої завжди намагаються
Вiдкидати свої тiнi якомога далi.