Конюшений провулок
(сучасний сонет)


Конюшений провулок, 26 -
Колись моя кохана проживала, -
Куди там пастернаковськiм "Живаго", -
Бо в тих краях я бiльш, нiж просто гiсть...

Конюшений провулок слугував
Напевно, що - гусарам i уланам,
А в мене на кохану зрiли плани,
Але i бiс, звичайно, не дрiмав...

Тому цей бiс її обмовив був,
А я ще був тодi зовсiм хлопчиськом,
Брехню сприйняв до серця надто близько...

Ба, бiс хотiв, щоб я її забув,
I не отримав злодiй той по писку...
Та чари в тiй iсторiї ще близько...