Аннотация: Мене заполошать свiчки прохолодних каштанiв, I стовпчики зливи мене заколишуть опiвнiч...
Лесь Прима
Сни-ностальжi...
Мене заполошать свiчки прохолодних каштанiв,
I стовпчики зливи мене заколишуть опiвнiч...
Платани Парижу,
тополi Вкраїни духмянi,
що сиплються снiгом -
та пух той у травнi -
мов нiж їх!
Тополi, сестрички мої незрадливi -
По всiй Українi,
дорогах по всiх обабiч,
так коси пахучi у вас пiсля зливи,
такi запашнi, - мов дiвочi, - у нiч!
Каштани, смереки, тополi, калини,
Цiлюще повiтря борiв i гаїв, -
У сни мої, наче голубки, приплинуть...
I мати, мов Сонце,
i дiти, мов вiти, - мої!