Аннотация: А тепер вiдважний i неповторний Гулiвер, командує разом з вiконтесою цiлою армiєю босоногих та гламурних дiвчат. I вони творять реальнi та неповторнi дива. Мохнатi орки зазнають поразки за поразкою.
ГУЛIВЕР I ВАРМIЯ ДIВЧИН
АННОТАЦIЯ
А тепер вiдважний i неповторний Гулiвер, командує разом з вiконтесою цiлою армiєю босоногих та гламурних дiвчат. I вони творять реальнi та неповторнi дива. Мохнатi орки зазнають поразки за поразкою.
. РОЗДIЛ Љ 1
Гулiвер цей вiчний хлопчик i його команда пацанiв знову, коли сонце сховалося за лiнiю обрiю, було зупинено на вiдпочинок. Вони спочатку досить ситно поїли. Хоча їжа виявилася простою. I лягли спати.
Молодi втомленi тiла сприяли тому, що сон прийшов дуже швидко.
I Гулiвер побачив нове та гарне;
По полю рухалися дуже гарнi дiвчата. Вони були юнi, стрункi, високi та мускулистi. Цiла армiя дiвчат, якi сяють босими, рожевими, з витонченим вигином п'ятами.
Тiльки груди у дiвчат прикритi тоненькими плитками бронi, ледь помiтнi, наче фiговi листочки трусики на стегнах.
I вони при цьому мають високi груди, розкiшнi стегна та тонкi талiї. А прес у красунь наче викладений шоколадними плиточками.
Дуже красивi дiвчата, якi мають м'язи i грацiю. I волосся майорить на вiтрi, немов багатобарвнi прапори.
Озброєнi вони - хто мечами, хто луками, а багато дiвчат дротиками. Вони майже оголенi, i такi при цьому жiночнi, фiгуристi, потужнi й стрункi одночасно.
I пiдборiддя у дiвчат мужнi, i грацiя у них неповторна, коли вони карбують швидкий крок босими нiжками.
Гулiвер навiть свиснув:
- Оце круто! Та й баби!
Сам вiн залишається хлопчиком рокiв дванадцяти в одних лише шортиках, зате з сильною i рельєфною мускулатурою. I дуже гарний зi своїм оголеним торсом - дитину-Геракла.
А навколо дiвчата теж гарнi, i мускулистi, з дуже сексуальними та виразними фiгурами.
Попереду рухається пiхота з писаними красунями.
А ззаду пре кавалерiя: теж майже цiлком оголенi дiвчата, тiльки на конях, а знатнiшi особи на єдинорогах. Та серед красунь є командири. I вони цi дiвчата мають браслети з платини, срiбла, золота i посипанi коштовним камiнням на руках та ногах.
Точнiше на зап'ястях та кiсточках. А також у них дорогоцiннi брошки у волоссi, i сережки з дiамантами у вухах. Наскiльки це все виглядає чудово.
Усi дiвчата дорослi. Тiльки вже знайома вiконтеса разом iз Гулiвером, виглядає як дитина.
Зате в неї на головi корона, що сяє камiнням наче зiрками. I босоногий хлопчик Гулiвер на своїй головi намацав царську корону. Нехай навiть на ньому тiльки шорти, i збоку на перев'язi шабля бовтається.
Але зате, яка шабля - вся усипана такими яскравими коштовностями, що перед нею алмази пасують.
Ну, звичайно Гулiвер на все це вiйсько єдиний чоловiк. Причому, якщо зовсiм дитина, тiльки дуже сильна з рельєфною мускулатурою.
А войовницi так i марширують, i їхнi голi з жилками пiд золотисто-оливковою шкiрою литки мелькають.
Ну, звичайно ж, як не заспiвати, красуням;
За Ельфiю б'ються лихi дiвчата,
Вони дуже гордi i Сварога сини.
Лупить наша красуня влучно так з автомата,
Не зможуть зламати слуги нас Сатани!
Воювали ми хоробро, з оркшизмом билися,
Переможемо злiсний оркмахт, хоч противник сильний...
Скоро вiрю побачимо комунiзму ми дали,
Золотитися листям, яскравим з дерева клен!
Немає країни нашої кращої, комунiзму прекраснiшої,
Щоб наша Вiтчизна променисто цвiла...
На планетi настане легкокриле щастя,
I здiйснитися незабаром кращого життя мрiя!
Вiрте наша Ельфiя, стане щастям великим,
Правитиме Марiя, Лада мати Богiв...
Зупинимо ми натиск пекельний оркмахту дикий,
I не треба зайвих та завчених слiв!
Не зумiє супротивник вирвати серце дiвчат,
Ми бiйцi загострили гострий, скажений меч...
Голосочок красунь дуже навiть знай дзвiнок,
I оркшистськi орди ми зумiємо розсiкти!
Знайте, ми ельфсомолки нiколи не здамося,
Всiх оркшистiв покладемо, найгострiшим мечем.
Наших дiвчат златом нехай засвiтяться обличчя,
А оркшисту по пицi саданем кулаком!
По кучугурах суворим дiвка боса мчить,
З автомата активно громом блискавка строчить...
Вам оркшистам залишилося тiльки втопитися,
Тому що Вiтчизна мiцнiстю монолiт!
Ми розгромимо оркшистiв хоч у них сила свiту,
Дядько Фем вирiшив фрицям у битвi цiй пiдiграти.
Створили собi з Адольфа кумира,
А тепер одержав проти них дiвок славну рать!
Ось киплять злi лайки, в битвi цiєї ельфмсомолки ,
Вони трощать оркцистiв нехай у нерiвнiй боротьбi...
Голосочок дiвчинки зi срiбла такий дзвiнкий,
Не пiддасться красуня Орклеру -Сатанi!
Наша ельфiв-свiтло частка - перемагати безперервно,
Хоч оркшистiв армада i не знає...
А ми Оркдольф крутому в щелепу врiзали сильно,
На пiддалася наскоку трудова Ельфсква !
Намело вже кучугури, а дiвчата босi,
Голою п'ятою миготять, наче зайчиком слiд...
Ельфмсомолки такi, в битву лихi,
Що противник повiрте не побачить свiтанку!
Не давайте оркшистам ви в бiй пощади,
Буде в пеклi їхнє вiйсько, немов чортик горiти...
Ми отримаємо з рук Ельфiсуса нагороди,
Буде дуже лютим, ельфiв дiвок ведмiдь!
Якщо треба звернути, всi заснiженi гори,
I постоїмо у всесвiтi свiтла рай ельфiнiзм...
Нам вiдкривши пострiл на щастя зi знарядь "Аврори",
I скинутий був у пекло жорстокий оркшизм!
Ельфiнград не пiддався, ми пiд ним устояли,
Хоч зi сталi та пекла увiрвалася орда...
Дiвки, нiжкою босої гранати кидала,
Тому що Вiтчизна ельфсомолок одна!
Вiрю, будемо в Орклiнi хоч доводиться туго,
У Оркшистiв "Пантери", "Тигри", "Леви", " Оркдинанд "!
Натягла дiвчинка на плечi кольчугу,
Тому ельфсомолки в лайцi лютої талант!
Дiвчата юному серцю вiддано Ельфiсусу ,
Також Ельфнiн та Фталiн у пристраснiй вiрi живуть...
Щоб не було бiльше сумнiвiв майстерних,
Скажiмо твердо i сильно, що Оркдольф капут!
Президента-дракона зламаємо ми мечами,
I зруйнуємо його банду ми на вiки...
Ми затопчемо оркшизму орди дiвки ногами,
Нехай здiйсниться свiтла, свята мрiя!
Дайте люди свободу, своїм думкам та почуттям,
Щоб сяяла як Сонце ельфiнiзму зiрка...
Тому нам буде кашi з олiєю так густо,
Чи стане вiчна юнiсть сестри нам назавжди!
Ось прийде свiтла, засяє Вiтчизна...
Буде у славi Батькiвщина нам на вiки...
Ми постоїмо вершини, ти повiр ельфiнiзму,
Сила ельфiйського духу, знай боєць, велика!
Ось Ельфiя готова стати добрiшою i красивiшою,
I допомогти всьому свiту на щастя раю йти...
Ми здатнi всесвiту пiдкорити гранi навiть,
Свiтобудова без краю на щастя сил привести!
Але не буде Ельфiї пiд п'ятою орка злого,
Тому що має до лайки вiрний талант...
У танцi нашому дiвчата, до того заводного,
Що отримає красуня, вiр будь-який результат!
Скоро ера настане променистого сонця,
Коли слава Вiтчизни буде пишно цвiсти.
Наша армiя хвацько з пекельним оркмахтом б'ється,
I зумiє орду злiсних оркiв змiсти!
Славься Лада свята, Богородиця наша,
Перуна ти народила, i Яриловi вiкiв...
Не отримає вiри безпросвiтна каша,
Якщо багато витратиш ти без утриму слiв!
Найголовнiший правитель це великий Ельфiн ,
Йому Ельнин наймудрiший шлях в Едем заповiв...
Тому що Ельфiсиф це свiтло король,
I в якийсь момент, для бiйцiв iдеал!
Не зможуть оркшисти обдурити Вiтчизну,
I вiдрiзати вiд Ельфгi , вiд Ельфбiрi .
Житимуть у це вiрю - ельфи-свiтло при ельфiнiзмi,
А Оркдольфа державу - я дiвчисько зiтру!
Незабаром буде перемога, це вiрно як Сонце,
Скоро стане сяйво, як квазара променi...
I Ельфiї повiрте, ельфiнiзм розвинеться,
Ну, а якщо не вiриш, краще ти помовчи!
Незабаром воскреснуть мертвих ельфiнiзму наука,
Її мудрiсть без граней, як квазар велика...
Переможемо ми оркшистiв своєю бадьорiстю духу,
На спокусу не дамо золотого мiшка!
Ну, коротше мине, це пекельний час,
Ми дiвчата в Окрлiн у червоному кольорi увiйдемо.
I закiнчиться наш, безмежний тягар,
Бо своє щастя з боєм вiзьмемо!
Дiвчата якщо вже спiвають, то вiд щирого серця. Гулiвер хоч i хлопчик тiлом, але все ж таки чоловiк i дуже на них милується.
Ось це справдi дiвчата крутi.
Хлопчик-капiтан заспiвав:
Є жiнки в нашiй Ельфiї,
Що водять, жартома лiтак...
Що всiх у всесвiтi красивiше,
Жартома супостата приб'є!
Вони народженi для перемоги,
Щоб Ельф на вiки прославляти...
Адже нашi великi дiди,
Для них збирали враз рать!
I хлопчик тупаючи, босими, дитячими, засмаглими, сильними нiжками як засвистить.
I вiд його звуку впала шишка, i потрапила дiвчинi прямо по голiй, рожевiй пiдошвi.
Вона засмiялася i вiдповiла:
Я прищемила гарний пальчик,
Немов гори у вогнi,
Там на мене чекає могутнiй хлопчик,
На золотому конi!
Гулiвер пiдморгнув дiвчинi i зазначив:
- Ну, якщо чесно говорити,
Я з дитинства був страшенно поганий!
Любив дiвчаток палицею бити,
Трiпати батькам нерви!
I хлопчик-капiтан узяв i показав свою довгу мову.
Дiвчинка-вiконтеса прочирикала:
- Ну, ти й даєш! Круто складаєш!
Гулiвер зазначив:
- Складаю я непогано iнодi - так!
I пiдморгнув своїй напарницi. У будь-якому випадку, вiн пацан дуже навiть з нищiвним ударом.
А дiвчата рухаються з метою побитися, i їхнiй настрiй надзвичайно став бойовим та агресивним.
Хлопчик-воїн заспiвав:
Хоч i Бог i заборонив дуелi,
Але до шпаги вiдчуваю талант.
Б'юся сiм разiв я на тижнi,
Хоч право я не дуелянт!
Хоч право я не дуелянт!
Вiконтеса у вiдповiдь заспiвала:
Я дiвчинка маю явно види,
I у бiйцi показала вищий клас!
Але все плакала вiд образи -
Навiщо на свiт дiвчиськом народилася!
Дiвчата войовницi, продовжуючи марширувати та їх стрункi, мускулистi тiла грали м'язами. Ось це справдi - дiвки-самки.
Гулiвер запитав у своєї напарницi-вiконтеси:
- Куди ми ведемо своє вiйсько?
Дiвчинка хихикнула i вiдповiла:
- Кудись та ведемо! I цей бiй буде для нас дуже вирiшальним!
Хлопчик-капiтан помiтив:
- Коли я потрапив у свiт, де замiсть людей були найрозумнiшими iстотами коня, то... Я думав, що дивнiшого нiчого вже бути не може. Але потiм виявилось, що бувають ще й вiчнi дiти. Причому не такi й дурнi!
Дiвчинка заперечила
- Ми могли б технологiчно розвинутися краще. Але чи бачиш стимулу немає. Тим бiльше вносити до нашого прекрасного, гармонiйного свiту, ще й порох i рушницi, i гармати, а може щось гiрше!
Гулiвер згiдно кинув:
- Та може бути й гiрше! А так у вас є iдилiя. I навiть якщо виб'ють зуб, то тут виросте за кiлька годин новий.
Вiконтеса кивнула i прочирикала:
Я так хочу, щоб дитинство не закiнчувалося,
Щоб воно за мною мчало...
Не знаючи рокiв!
Не знаючи бiд!
Хлопчик-капiтан кивнув з усмiшкою:
- Так це ймовiрно здорово ...
Дiвчата що марширували, а їх багато тисяч взяли i хором заспiвали: