Перший день зими, дру... Хоча нi. Перший день зими i так далi.
Чомусь завжди перший день є важливiшим за всi iншi. Чому так? Чому взагалi початок важливiший, нiж кiнець? Не розумiю... Хто пояснить? Хоча... Напевно, тут i непотрiбно нiчого пояснювати. Невдячна це справа.
I...чому день? Чому не нiч, ранок, вечiр? Менi здається, що це несправедливо. Але всi звикли, нiхто не протестує.
Взагалi-то, найбiльше я люблю сутiнки. А зиму не люблю. Якийсь парадокс. Адже зима - це суцiльнi сутiнки.
Хоча... Я люблю зиму... Час вiд часу... Коли хочеться чаю i коли його не хочеться. Та про що це я? Взимку завжди хочеться чаю! А ще гарячого шоколаду. Оце справдi дивно! Я ж його нiколи не куштувала.
Я, наприклад, люблю холод. Точнiше, те, що буває пiсля. А пiсля можна зiгрiтися. Все таки зима менi до вподоби. Ось так!