...Бог щедро нагородив Україну - благодатним кліматом, родючими чорноземами, талановитим козацьким народом! Та на жаль, століття життя між сходом та заходом, між північчю та півднем виробили в нас лиху рису - ми думаємо одне, говоримо друге, робимо третє, а виходить - четверте; й ця риса заважає нам бути щасливими у своїй країні! Козаки! Є багато шляхів стати здоровими, багатими, знаними, але є лише один шлях стати щасливими - треба сумлінно жити за Божими законами, за Козацьким кодексом честі, що викладається такими простими словами: "Душу - Богові! Життя - Батьківщині! Серце - людям! Честь - нікому!" Живіть так, козаки, Божої науки не цурайтеся й покажіть, що ми - козацького роду! І хай Бог нам допоможе! Слава Україні! Слава козакам!
Адамівська школа козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського району Одеської області - громадський (на базі загальноосвітньої школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову козацько-лицарську освіту, забезпечити їх надійний духовний зв"язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати козачат на інтереси нащадків, бо творче відродження в житті ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізично здорових, морально чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян незалежної України. The school of Cossack-Knight education of Adamivka village of Bilgorod-Dnistrovsky district of Odessa region is a public educational establishments of a new type (on the basis of the general education school), that is called to give children additional Cossack-Knight education, to provide a reliable spiritual contact with ancestors, to develop the relations with the contemporaries and to orient the little Cossacks to the interests of the heirs because a spiritual revival in our life of the ideas and methods of Cossacks education is to provide the education of physically strong, morally pure and knightly courageous and spiritually strong citizens of the independent Ukraine.
Ця книга - про Адамівський курінь Українського козацтва, що діяв в Білгород-Дністровському районі на Одещині в останньому десятиріччі ХХ ст. - першому десятиріччі ХХІ ст.; про козаків та козачок, про людей Адамівської громади, що в загальному громадському русі прокладали свої, козацькі, шляхи до незалежної держави Україна. Історія куреня подається через документальні джерела (газетні та журнальні статті, протоколи, спомини самовидців, накази отаманів та рішення Козацьких Рад та ін.), що надає їй ознаки академізму. Але за рядками документів проглядають живі люди з їх пристрастями та інтересами, своєрідним козацьким поглядом на події та на життя взагалі.. Адамівська громада - унікальна громада; на її території лише в останні 20 років відбулися дві широкомасштабні (помітні) для України події: створення асоціації кооперативів імені Тараса Григоровича Шевченка (80-ті - 90-ті роки ХХ століття; на меті було трансформація її в асоціацію вільних фермерів, а Адамівську громаду - в козацьку громаду) та навчально-виховного закладу нового типу - Адамівської школи козацько-лицарського виховання (90-ті роки ХХ століття - 10-ті роки ХХІ століття; на меті було трансформація її в козацький ліцей)...
Теперішні часи в Україні можна порівняти лише із середньовіччям - феодальна роздрібненість Великого Князівства Україна: князі та князьки шматують Україну, ділять землі, майно, грабують народ, який мовчить, співає й танцює, виїжджає на заробітки за кордон або спивається й вимирає; швидко багатіють одни - старцюють другі; Великий Князь ворогує із Великою Радою та Верховним Візирем, останні між собою; якщо хтось бува незгоден терпіти, повстає - злочинна влада відводить йому роль оленя на сафарі в лісах "лозинських", відрізає голову або замордовує по судах... Що робити козацтву, яке завжди було становим хребтом нації, її оберегом та надією? Ми маємо просто чесно робити й бути поводирем громади: виховувати, передусім у собі, духовність; формувати на позитивних прикладах молодь, гартувати її; допомагати слабим; захищати-підтримувати Лицарів нації; робити добро, не чекаючи винагороди; й жити Вірою, Надією, Любовію, не тримаючи образи на мовчазного пересічного мешканця, плекаючи з нього громадянина...
Ця книга - про козацтво Задністрової Січі, що діяла (й діє) на Одещині в місті Білгороді-Дністровському та районі в першому десятиріччі ХХІ ст.; про козаків та козачок Білгород-Дністровської громади, що в загальному громадському русі прокладали свої, козацькі, шляхи до незалежної держави Україна. Історія Січі подається через документальні джерела (газетні й журнальні статті, протоколи, спомини самовидців, накази отаманів і рішення Козацьких Рад та ін.), що надає їй ознаки академізму. Але за рядками документів проглядають живі люди з їх пристрастями та інтересами, своєрідним козацьким поглядом на події та на життя взагалі... Білгород-Дністровська козацька громада - унікальна громада; на її території лише в останні 20 років відбулися декілька широкомасштабних (помітних) для України подій: створення впливових козацьких громадських організацій (90-ті роки ХХ століття; на меті було трансформація їх в асоціацію козацьких організацій, а Білгород-Дністровську громаду - в козацьку громаду) та навчально-виховних закладів нового типу - Січей (шкіл козацько-лицарського виховання) - Адамівської, Долинівської, Вигінської, Старокозацької, Випаснянської, Турлацької (90-ті роки ХХ століття - 10-ті роки ХХІ століття; на меті було трансформація їх в асоціацію навчальних закладів козацького спрямування та створення козацького-лицарського ліцею)...