Аннотация: Теперiшнi часи в Українi можна порiвняти лише iз середньовiччям - феодальна роздрiбненiсть Великого Князiвства Україна: князi та князьки шматують Україну, дiлять землi, майно, грабують народ, який мовчить, спiває й танцює, виїжджає на заробiтки за кордон або спивається й вимирає; швидко багатiють одни - старцюють другi; Великий Князь ворогує iз Великою Радою та Верховним Вiзирем, останнi мiж собою; якщо хтось бува незгоден терпiти, повстає - злочинна влада вiдводить йому роль оленя на сафарi в лiсах "лозинських", вiдрiзає голову або замордовує по судах... Що робити козацтву, яке завжди було становим хребтом нацiї, її оберегом та надiєю? Ми маємо просто чесно робити й бути поводирем громади: виховувати, передусiм у собi, духовнiсть; формувати на позитивних прикладах молодь, гартувати її; допомагати слабим; захищати-пiдтримувати Лицарiв нацiї; робити добро, не чекаючи винагороди; й жити Вiрою, Надiєю, Любовiю, не тримаючи образи на мовчазного пересiчного мешканця, плекаючи з нього громадянина...
|