Твоє обличчя всумерках лякливих
Уявою я вималюю враз.
I вже давно ми всi мости спалили.
Та чи потрiбнi цi мости для нас?

У чорноокiй тишi напiвмертвiй
Твiй таємничий шепiт вiднайду.
I в пам"ятi моїй нiким не стертiй
Твiй голос iз моїм веде вiйну.

I вже давно ми всi мости спалили...
Не друзi, не коханцi...Вороги.
Та все одно менi твiй образ милий.
Ти все одно для мене дорогий.

Ми засипаємо в одних обiймах,
В покровi ночi ми спимо удвох.
У снi душа безмежно вiльна
Та всемогутня наче Бог.