Молодий чорт Варений, на прiзвисько Круасан, попався. Попався ганебно, на гарячому, пiд час практичного заняття зi спокушання. Почалося все добре - молоденька аспiрантка Емочка чiтко, як за пiдручником, пускала очима бiсикiв у бiк професора Гнуздай-Барановського - i Круасан вже збирався нанести останнiй штрих, штрикнувши професора в ребро, коли раптом вiдчув, що хтось мiцно тримає його за хвоста. - Двiйка, юначе! - суворо мовив Гнуздай-Барановський. - Як можна приступати до виконання роботи, не вивчивши попередньо її предмет? Бо ж якби ви не полiнувались зазирнути на наш унiверситетський сайт "Хто є хто", то знали б, що жоден студент з хвостом пройти повз мене не може! - Пане, професоре! - заскиглив Круасан. - Я бiльше не буду. Вiдпустiть, будь ласка, бо якщо Його Високоосвiченiсть магiстр Казан-Пекельний дiзнається, що ви мене схопили... - Вiдправить до мами? - здогадався Гнуздай-Барановський, що сам послав до бiсової мами не один десяток двiєчникiв. Круасан ствердно кивнув. - Що ж, може хоч це чомусь тебе навчить. Втiм... Коли там у вас залiк? - В новорiчну нiч. - Це, добре. Я тебе зараз вiдпущу, але залiк ти будеш здавати у моєму будинку i так, як скажу я. Круасан поклявся пеклом i рогами Люципера, що виконає всi професоровi забаганки, i за п"ять хвилин Емочка вже пускала бiсикiв у бiк доцента Лупатого. - Всiх обiйшов? - суворо спитав Гнуздай-Барановський. Круасан втомлено кивнув. - Все зробив, як я казав? - продовжував допитуватись професор. - Ви що, самi не чуєте? - огризнувся чорт. Знизу долинала лайка, з-за стiни чулося схлипування, нагорi били посуд. - Що, ж, - злагiднiв Гнуздай-Барановський, - сiдай, вип"ємо за успiшну здачу, закусимо, чим б... Круасана перехнябило i вiн перебив професора: - Але навiщо вам це потрiбно? Це ж ваш будинок. Гнуздай-Барановський розлив коньяк, почаркувався з Круасаном, випив, закусив оливкою, i лише по тому вiдповiв: - Вважай, це експериментом. За останню годину мої сусiди розповiли один одному все, що приховували. Петро Петрович признався дружинi, що зраджує їй з секретаркою. Дружина вiдповiла йому, що давно вже ходить до сусiда не лише за сiрниками. Васько зiзнався батьковi, що потихеньку тягає грошi з його гаманця. Батько визнав, що i сам тягне грошi, але з клiєнтiв своєї фiрми. Микола дiзнався нарештi, куди загадково зникли його блешнi... Тепер вони всi дають вихiд емоцiям, але ж за пiвгодини Новий рiк, столи вже накритi, треба сiдати i святкувати. Не пропадати ж добру? Тож до ранку бiльшiсть з них помиряться, вибачаться один перед одним, i почнуть у новому роцi нове життя. Бiльш чисте нiж теперiшнє. Круасан похнюпився. - Та не переживай ти, чортяко! - плеснув його по плечi професор, наливаючи по другiй. - Залiк у тебе вже є, он який рейвах учинив, а що там буде завтра твiй Казан-Пекельний перевiряти не стане. Тим паче, невiдомо ще, чи буде експеримент вдалим. Круасан повеселiшав i вони з Гнуздай-Барановським знову почаркувались. - Але якщо все вийде, як я задумав, екзамен наступного Нового року ти знову здаватимеш по-моєму. Чорт мало не вдавився шматком ковбаси, а професор вiв далi: - Тодi розширимо експеримент до масштабiв мiста. А, може, чого вже там, навiть всiєї країни! Доведеться тобi цей рiк добряче попрацювати над предметом. Круасан уявив собi, як буде спокушати посадовцiв розповiсти в прямому новорiчному ефiрi в якого саме Сiрка вони позичають очi, i якi акробатичнi вправи дозволяють їм красти, не докладаючи рук... "Може краще одразу до мами?", - малодушно подумав вiн, але Гнуздай-Барановський налив чергову чарку i життєвi перспективи здалися чортовi не такими вже й поганими. "Врештi-решт, спокусник я, чи лайно собаче? - риторично запитав себе Круасан. - Прорвемося!" - чорт глянув на годинника i заходився вiдкорковувати шампанське.